Сьогодні на Соборній площі вшанували пам’ять загиблого бійця батальйону “Донбас” Олександра Маламужа. З героєм прощалися рідні, близькі, побратими та небайдужі черкащани. Також провести в останню путь прийшли голова Черкаської ОДА Юрій Ткаченко, голова обласної ради Олександр Вельбівець, міський голова Анатолій Бондаренко.

Митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан провів молебень по загиблому Олександру.

– Зараз ще одне зерно опускається в землю, щоби воно принесло колос, як сказав Господь, щоб воно проросло в наших душах бажанням і прагненням до свободи, до боротьби за нашу державу, за свою віру, – говорив владика Іоан.

Сестра загиблого Олександра Оксана звернулася зі словами вдячності до всіх, хто прийшов вшанувати пам’ять брата, а також звернулася до чиновників про більш серйозніше та відповідальніше ставлення до учасників АТО, щоб вони не відверталися від них, а тільки допомагали. Адже той жах, який вони пережили на війні, не описати словами.

– …Давайте не розділятися, а об’єднуватися. Будь ласка, не забувайте хлопців, живих бійців. Вони пройшли неймовірний жах війни і продовжують терпіти…

– Дуже жаль, адже такий молодесенький, – говорять друзі сім’ї загиблого. – Вони на дачу приїжджали, то й спілкувалися сім’ями.  Наші сини бігали разом, дружили. Ми не знали, що Саша на війну пішов. Випадково його матір зустріли. Вона розказала, що пішов добровольцем. Хотіли щоб не йшов, відмовляли, а він сказав: «Мамо, я піду!». Чекали його, вірили, що він живий. Не дочекалися…

Міським головою Анатолієм Бондаренком було оголошено хвилину мовчання в знак пошани та безмежної скороботи за Олександром та десятками черкащан, які поклали свої життя, захищаючи  територіальну цілісність  та суверенітет України в зоні АТО.

Рішеням ОДА та обласної ради Олександр Маламуж нагороджується за заслуги перед Черкасами посмертно. Похоронять Олександра Маламужа на Алеї Слави учасників АТО на кладовищі №4.

Довідка:

Олександр  народився 18 липня 1985 року в Черкасах. Служив у 2-му батальйоні спеціального призначення НГУ «Донбас». Як інформують на сайті «Книга пам’яті», ранком 29-го серпня 2014 р., під час виходу з Іловайського котла, їхав у кузові броньованої вантажівки КАМАЗ у складі автоколони батальйону «Донбас» по дорозі з с. Многопілля до с. Червоносільське Донецької області.

При в’їзді до с. Червоносільське по автомобілю  вистрілив російський танк.  Олександр загинув разом з сімома побратимами, що знаходились у вантажівці.

8 жовтня 2014 року тимчасово був похований на Краснопільському цвинтарі м. Дніпропетровська  як невпізнаний герой. Згодом тіло ідентифікували за тестами ДНК.