У приміщенні обласної філармонії відбувся вечір пам’яті витязя української поезії, відомого українського поета-шістдесятника Василя Симоненка. Гостям розповіли про його короткий та нелегкий життєвий шлях. Також на заході було вручено дипломи лауреатам Всеукраїнської літературної премії імені Василя Симоненка за підсумками конкурсу 2015 року.
Важко переоцінити той багатий літературний спадок, який цей видатний автор встиг нам залишити після себе за свій короткий, земний 28-річний вік.
Заступник голови – керівник апарату ОДА Віталій Коваль наголосив, що після Різдва, 8 січня, Господь подарував українській нації славного, талановитого сина – Василя Симоненка. І вкотре переглядаючи виставку його творів розумієш, що навряд чи можна знайти людину, яка у 28 років мала такий величезний та потужний літературний спадок. І саме його творчість вчить нас бути українцями з великої літери.
«Саме сьогодні, під час війни з сусіднім «звіром», ми повертаємось до переосмислення слів Василя Симоненка. І все частіше виринає з пам’яті: «І якщо впадеш ти на чужому полі, прийдуть з України верби і тополі…». І звісно, хочеться, щоб кожен з нас пам’ятав, що ми – люди, ми – українці. І де б ми не перебували, могли згадати його заповіді: «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину», – цитував автора Віталій Коваль.
До привітань приєднався і перший заступник голови Черкаської обласної ради Валентин Тарасенко.
«Нація – це не лише народ, який проживає на певній території. В першу чергу – це люди, які мають власну мову та бережуть традиції. Чудово, що дякуючи небайдужим серцям, традиційно ми маємо змогу відзначати день народження нашого видатного земляка, – сказав Валентин Тарасенко. – І хоча поет прожив небагато років, але його життя є для нас прикладом і сьогодні. Ми маємо ним пишатись та бути його гідними нащадками».
Уся його поезія пронизана любов’ю: до матері, а особливо, до рідної землі. І ця земля віддячує йому народженням нових талантів – прекрасних майстрів слова. Найкращих з них удостоєно Всеукраїнської літературної премії імені Василя Симоненка.
Голова конкурсної комісії, професор ЧНУ імені Богдана Хмельницького Володимир Поліщук акцентував, що вже 21 рік поспіль на Черкащині відбувається дане велелюдне вшанування пам’яті поета.
“Конкурс на здобуття премії був дуже представницьким. Тому конкуренція була “гострою”. У першій номінації за кращу першу поетичну збірку на премію претендувало 7 осіб. Кожен з них, дійсно, був достойним”, – розповів Поліщук.
Отож, конкурсна комісія визначила лауреатом та віддала перевагу Олександру Кучеренку із Миколаївщини, за збірку поезій “Абетка юності”.
Хлопець висловив власне захоплення видатним автором та наголосив, що твори письменника вражають і не залишають байдужими. Бо саме таке враження залишилось у нього після прочитання збірки “Берег чекань”.
“Василь Симоненко постає переді мною, як дуже тонка, лірична натура. Його твори з одного боку пронизані любов’ю до жінки, а з іншого боку, до своєї країни – України. І саме його творчість вплинула на мене у написанні власної поезії” – говорить Кучеренко.
Юнак прочитав вірш з власної збірки, присвячений безпосередньо духовному наставнику, під назвою “Велетень – серце” та ще декілька тематичних творів.
Також у номінації за кращий художній твір, серед 12-ти гідних претендентів, лауреатом було визнано нашого земляка із Канівщини – Миколу Шамрая за збірку поезій “Клятва грому”.
“Я дякую Богові за те, що він вірою освятив мою “Клятву грому” іменем воістину народного поета Василя Симонека”, – висловився Микола Шамрай.
Кожен в залі зрозумів, що Симоненко – це айсберг. І ми ще не все бачимо і розуміємо, тому маємо змогу ще довго відкривати для себе сенс його вічних слів…





