Реклама

Відродження Героїв або як на Черкащині повертають до повноцінного життя поранених військових (ФОТО, ВІДЕО)

Людей, що через війну втрачають здоров’я, з кожним днем стає все більше. Усі вони потребують допомоги – ефективної й індивідуалізованої, щоб якомога швидше повернутися до повноцінного життя. Для цього потрібно об’єктивно оцінити, наскільки людина втратила функціональність та якими методами та інструментами її можливо відновити або компенсувати. 

Усі близько півтора мільйона наших захисників і захисниць, які перебувають у силах оборони, уже завтра, коли настане перемога, повернуться до своїх родин, до громад і на свої робочі місця. Чи готові в регіонах надавати їм якісну й різносторонню реабілітаційну допомогу?

Щоб відповісти на це запитання, на прикладі Черкаської області, в цьому розбиралися журналісти «ВиЧЕрпно».

На Черкащині дев’ять медзакладів уклали договори  із Національною службою здоров’я України на надання послуг із амбулаторної реабілітації. Шість медзакладів надають стаціонарну реабілітаційну допомогу. Увесь спектр послуг отримують військові безоплатно.

До кінця року буде більше навчених спеціалістів, зазначає чиновниця, відповідно, можна буде збільшувати кількість ліжкомісць для реабілітації військових.

У перспективі, у кожному районі Черкащини буде визначений кластерний заклад, який надаватиме реабілітаційну допомогу. Центровим же реабілітаційним закладом регіону планують зробити шпиталь для ветеранів. Наразі там вже заплановані реконструкція та переоснащення реабілітаційних залів.

Реінтеграція військових до цивільного життя передбачає не тільки повернення фізичної активності, але й соціальну адаптацію, зокрема, через роботу, освіту, перекваліфікацію або відкриття власного бізнесу.

Після згоди людини на отримання послуг, інформація відправляється до їх надавачів. Тобто, приміром, якщо у людини велика втрата функціональності, і вона не зможе сама себе обслуговувати, такі послуги включатимуть роботу сервісної служби, яка приходитиме і допомагатиме їй. Якщо ж, наприклад, людина втратила функціональність, яка впливає на роботу, де вона працювала, підключається Міністерство освіти та пропонує нову освітню програму, що допоможе людині набути інших навичок, далі працює Міністерство економіки (служба зайнятості) для того, щоб запропонувати нові місця роботи.

Зокрема, на Черкащині працює програма розвитку малого й середнього підприємництва на 2021-2025 роки та програма е-грант для ветеранів та їхніх сімей. У межах цих програм спільно з Центром зайнятості реалізуються тренінгові й освітні програми, онлайн-консультації для учасників бойових дій, осіб з інвалідністю та членів їхніх сімей.

Окрім того, на базі Черкаського обласного контактного центру функціонує адаптаційна платформа для забезпечення потреб військовослужбовців. Основні питання стосуються надання юридичної допомоги, проходження належного лікування, реабілітації та психологічної допомоги. Утворено координаційний центр підтримки цивільного населення при Черкаській ОВА, у складі якого створено низку робочих груп, зокрема, і з питань ветеранів, військових та членів їхніх сімей, а також група з питань ментального здоров’я.

Також проведено аудит послуг, які ветерани можуть отримати в громадах. Для проходження навчання з надання допомоги ветеранам, у громадах сформовано групу з-поміж надавачів соціальних послуг, але таких фахівців повинно бути не декілька десятків, як є наразі, а сотні.

Діє також обласна програма пільгового кредитування для забезпечення житлом учасників бойових дій на період 2021-2025 роки на умовах співфінансування з органами місцевого самоврядування.

Самі ж військові пропонують, окрім створення розгалуженої мережі реабілітаційних центрів, створити ще й, наприклад, онлайн-платформу, на якій військові могли б поставити запитання й отримати відповіді з приводу своїх подальших дій без біганини по кабінетах. Зокрема, таку ініціативу на ветеранському форумі озвучив військовий Богдан із позивним «Дарій».

Тож уже найближчим часом в області почне діяти платформа «Ветерани – черкаський вимір», яка працюватиме за принципом дорожньої карти для ветеранів.

Загалом в Україні вже є перші результати у сфері реабілітації, більш системні зміни – у методології експертних оцінок, моделях надання та фінансування послуг, цифровізації тощо, наголошують спеціалісти, займуть більше часу.

Фізична реабілітація спрямована на відновлення організму після завершення гострого періоду та часто дозволяє уникнути первинної інвалідності чи перешкодити подальшому погіршенню стану.      

Деякі пацієнти потребують по два-три цикли реабілітації. Один цикл може займати різний термін, у середньому цей процес триває від трьох тижнів до кількох місяців.

Починаючи ще з 2014 року, при медичних закладах Черкащини почали все більше приділяти уваги саме реабілітації військовослужбовців. На жаль, після повномасштабного вторгнення, відсоток військових в реабілітаційних відділеннях суттєво збільшився.

Наприклад, у Черкаській обласній лікарні, реабілітаційне відділення почало працювати ще в лютому 2015 року, тоді відділення було на 15 ліжок. З 2022 року його розширили до 30 ліжок і з лютого 2023 року відділення вже на 50 ліжок.

Над відновленням фізичного стану військових працює мультидисциплінарна реабілітаційна команда, яка містить лікаря фізичної реабілітаційної медицини, фізичного терапевта, ерготерапевта, асистентів ерготерапевта і фізичного терапевта, психолога, логопеда і медичну сестру з реабілітації.

Найбільш розповсюджені травми серед військових – це кульові та осколкові поранення. Проте буває і загострення проблем, які були раніше.

Медики використовують як традиційні, так і нетрадиційні методи реабілітації:

Лікарі-реабілітологи зазначають, що під час відновлення захисник має відразу усвідомлювати, що це складний і тривалий процес, адже без цього –  ефективність реабілітації може значно знизитися.

У одній із лікарень Черкас медики починають займатися реабілітацією з військовими в першу добу після операції. Найчастіше, це заняття на опорно-руховий апарат: заново посадити людину, допомогти згинати та розгинати кінцівки. У цьому їм допомагає черкаський медик із семирічним стажем, який до повномасштабного вторгнення займався відновленням цивільних.

Багато також залежить від характеру поранення, розповідає Світлана Богдашкіна, лікарка фізичної та реабілітаційної медицини.

Костянтин Дяченко, асистент фізичного терапевта, зазначає, що реабілітація військових має свою специфіку, це люди, які пережили не тільки фізичні, але й психологічні травми, тож потребують відповідного поводження з ними.

Дуже важливо налагодити контакт із пацієнтом, встановити довірливі відносини й вже тоді братися до роботи, наголошують медики реабілітаційної медицини.

Старший солдат Юрій отримав мінно-вибухове поранення обох ніг і лівої руки. Коли військовий поступив до реабілітаційного відділення, то пересувався у кріслі колісному, потім на милицях.

Більшість військових, з якими вдалося поспілкуватися в різних реабілітаційних відділеннях Черкаської області, планують після відновлення повертатися на фронт. Здебільшого, вони повторюють одну й ту ж саму фразу: «Як же я кину своїх побратимів там». 

Будь-яка війна — це не лише втрата фізичного, а й, безпосередньо, ментального здоров’я військових. Відбудова інфраструктури нашої країни буде тривалою, але ще довше триватиме відновлення морального стану тих, хто її боронив і повертається з фронту. Цей складний процес потребуватиме не лише допомоги спеціалістів, які знатимуть, що порадити, а, перш за все, готовності родини військовослужбовця повернути близьку людину до повноцінного життя

Соціальна реабілітація військовослужбовців – це комплекс державних, суспільних та військових заходів, спрямованих на створення і забезпечення умов для соціальної інтеграції військовослужбовця з будь-якою психічною травмою в суспільство та військовий колектив, відновлення його соціального та військового статусу та здатності до самостійної суспільної й родинно-побутової діяльності.

Під соціальною реабілітацією військовослужбовців розуміється відновлення їхнього фізичного та ментального здоров’я після стресових ситуацій в умовах війни. Для військовослужбовця, що отримав ментальну травму, важливо відчути з боку оточення увагу, співчуття, отримати необхідну допомогу. 

Із метою повернення ветеранів до активної життєдіяльності на Черкащині широко використовуються методики когнітивно-поведінкової терапії, фізкультурно-спортивна діяльність, методи арттерапії, реабілітація тваринами — зокрема, лікування собаками — каністерапія. Терплячі “хвостаті лікарі”, після відповідного дресування, здатні навіть витягти людину з депресії. Варіанти лікування бувають різними: проживання собаки в будинку бійця, зокрема, й тимчасове, так звана “перетримка”, бійцям пропонують гуляти з собаками, гратися з ними. Тривалість лікування – близько року.

Крім собак, зараз у Черкасах для реабілітації бійців використовують також коней і навіть бджіл. Їзда на коні відвертає увагу і дозволяє забути жахи війни, а сон на ліжку, під яким стоїть бджолиний вулик, знімає стрес і допомагає хлопцям спокійно заснути.

Також нещодавно в одному з реабілітаційних центрів міста Черкаси з’явилася нова методика — ігрова реабілітація. Цей процес відбувається буквально в ігровій формі. У ході реабілітації військовий бачить себе на екрані героєм гри, де за правильні рухи дають бали, а система імітує рухи та вона змушує згадати, як працює його рука, нога. Пацієнт грає, цей процес відвертає увагу від больового синдрому і дає можливість розробити суглоби та сформувати новий руховий стереотип.

Подібні дії спрямовані на нормалізацію морального стану військових. Вони складаються з найдрібніших елементів і результатом такої роботи стає цілісний “пазл”, нова картина світу, яка вже ніколи не буде колишньою, довоєнною, але дозволить жити. Повернувшись із зони бойових дій, українські захисники просто соромляться свого стану, замикаються в собі, не хочуть бачити й приймати проблему. У таких ситуаціях реабілітація може тривати довго. Головне завдання близьких, рідних, друзів – допомогти постраждалому зробити перший крок. Тільки прийняття проблеми та розуміння необхідності її якнайшвидшого вирішення принесуть швидкий позитивний результат.

Родина військового Миколи  зі Сміли як ніхто інший відчула на собі фізичні складності та біль ментальних травм, які залишила війна. Захисник вступив до лав ЗСУ 4 травня 2022 року й назавжди запам’ятає той день, коли отримав важке поранення. Через пів року, 29 листопада, чоловік потрапив під обстріл, унаслідок якого травмував ногу. Висновки лікарів щоразу були невтішними, і, здавалося, віра знову стати на ноги вже була втрачена. Проте дружина демобілізованого Героя не лише не втрачала оптимізму, а намагалася використати будь-який шанс і можливість повернути свого коханого до нормального життя. Відтак жінка знайшла інформацію про реабілітаційно-оздоровчий центр “Астра” в місті Черкаси та негайно привезла туди свого чоловіка. Попри надскладний випадок, спеціалісти розпочали курс реабілітації військового.

Наразі черкаські реабілітологи говорять про стрімке покращення стану чоловіка, а сам Микола сподівається найближчим часом повернутися до своїх побратимів та знову стати на захист України.

 

Про свій життєвий досвід розповів і учасник бойових дій Сергій Прядка, який втратив кінцівку вище коліна ще під час антитерористичної операції. За його словами, саме підтримка дружини зіграла ледь не вирішальну роль у його поверненні до повноцінного життя, до бажання займатися спортом, розвивати в Черкасах вітрильний спорт та іншого.

Ветеран відзначає, що важливо в таких ситуаціях мати мету й бути корисним. Порятунком для нього став спорт, хоча до війни ним не займався. Нині ж ім’я Сергія Прядки вписане в історію змагань «Сила нації», «Ігри героїв», «Ігри нескорених». у 2022-му році, попри повномасштабну війну, яку розгорнула росія проти України, чоловік поїхав до Нідерландів відстоювати честь своєї країни. Він виступив у кількох дисциплінах – веслуванні на тренажерах, перегонах на візках, велоспорті та штовханні ядра. В останньому виді змагань Сергієві Прядці не було рівних. З Ігор Нескорених він привіз додому золоту медаль.

Зараз він на власному прикладі показує іншим військовим, які зазнали важких травм, що життя після ампутації чи поранень є і воно може бути якісним.

Після військової служби захисники стикаються не тільки з фізичними травмами, а й з психологічними, які можуть суттєво вплинути на їхнє життя. Розлади сну, тривога, депресія є внутрішніми пораненнями воїнів, які потребують лікування. Адже отриманий травматичний досвід також потребує психологічної реабілітації, яка може тривати не менше, а то й довше за фізичну. 

Зазначимо, що причиною появи всіх цих та багатьох інших ознак посттравматичного синдрому може бути не лише безпосередня участь у бойових діях та присутність на передовій, а й високе психологічне та фізичне навантаження, неминучі для військовослужбовців. Завдяки своєчасному початку реабілітації вдається позбутися симптоматики та розпочати ефективне відновлення.

Психологи проводять глибоку роботу із застосуванням сучасних методик та технік реабілітації, які допомагають знайти себе та повернутися до нормального життя. Адже спогади не викреслити з пам’яті, але з ними можна навчитися жити.

Зокрема, такою реабілітацією займається психолог, ветеран російсько-української війни Володимир Мамалига в центрі психології «Сяючий шлях» з 2016 року.  У стінах центру психолог займається консультуванням, психодіагностикою та терапією з ветеранами, військовими та членами їхніх родин. Для них такі послуги є безплатними.

 

За останні роки спостерігається значний приріст військових, які звертаються до психологів з метою отримання підтримки та допомоги. Порівняно з 2014-2015 роками, ця тенденція стала показником покращення психологічної свідомості та відкритості серед військових щодо важливості догляду за своїм ментальним станом.

Найчастішими наслідками бойового досвіду для захисників є агресія, тривожність, поганий сон, головний біль. Вони є результатом постійного стресу. Проте до центру рідко потрапляють військові в стані бойового стресу.

У центрі, за словами чоловіка, головний підхід полягає в тому, щоб надавати належну підтримку і допомогу військовим. Однак, у випадках, коли такої підтримки недостатньо, пацієнта переадресовують до лікарів-психіатрів.

Тривалість психологічної реабілітації є індивідуальною та залежить від різних факторів. За словами психолога, деяким військовим може вистачити лише одного заняття для того, щоб знайти внутрішню рівновагу. Важливою є індивідуальна реакція на травматичні події та готовність відкрито спілкуватися з психологом. Проте існують і випадки, коли психологічна реабілітація військових може тривати довше. Це може бути пов’язано з глибокими емоційними травмами, комплексними психологічними проблемами або недостатньою готовністю особи відкрито висловити свої почуття та емоції. Такі «найдовші випадки» підкреслюють важливість довіри, постійної підтримки та терпіння психологів у роботі з військовими, які потребують більш тривалого та глибокого підходу для досягнення позитивних результатів.

Пережитий бойовий досвід може залишити глибокий слід на психоемоційному стані військових, проявляючись у різних способах. Один із частих наслідків полягає у зміні психоемоційного реагування. Військові, які пережили стресові та травматичні ситуації, можуть стати надмірно чутливими до подразників, що раніше їх не турбували. Це може виявлятися у відповідях на навіть незначні подразники, такі як гучні звуки, світло або зовнішні подразники, які зазвичай не викликали б значної реакції.

Також можливе виникнення агресивних реакцій. Військові, що пережили бойові дії, можуть відчувати агресію. Це може бути спробою вивільнення внутрішньої напруги. За словами психолога Володимира Мамалиги, така надмірна агресивність не береться нізвідки, вона, можливо, супроводжувала військового усе життя.

Психологічна допомога в цих випадках важлива для того, щоб допомогти військовим зрозуміти, контролювати та зменшити ці негативні впливи на їхній психічний стан. Розуміння причин та наслідків таких реакцій допомагає розробити стратегії психологічної реабілітації, адже повернення з військової служби зобовʼязує воїна продовжувати жити та будувати своє майбутнє.

Військовий Віталій Моцний наголошує, що головне обрати для себе шлях, який допоможе якнайшвидше замінити травматичні спогади:

“Звикнути до втрати власної кінцівки буває значно складніше, аніж навчитися користуватися новою”, — стверджує директорка Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю Ольга Хоменко

Цей центр вже дев’ятий рік індивідуально займається з кожним військовослужбовцем, котрий втратив кінцівку на війні. 

На жаль, від початку повномасштабного вторгнення країни-агресора кількість пацієнтів стрімко росте. За останні півтора року за допомогою до центру звернулися понад 700 постраждалих військових.  

Проте, на відміну від періоду початку антитерористичних дій в Україні, коли поранені військові могли лише розраховувати на безпечну ампутацію, то сьогодні ж черкаські медики, протезисти та реабілітологи працюють над найсучаснішими рішеннями та технологіями, аби дозволити пацієнтам не лише виконувати попередні функції, а навіть показати переваги та функційність протезованих кінцівок. Звідси стає зрозуміло, що війна, яка зараз триває, технологічна й сучасна на полі битв, де використовуються новітні радари, суперточні ракети, дрони-безпілотники, а також надсучасна навіть в тилу. Тепер за життя кожного нашого захисника борються не лише медичні фахівці, але й обладнання, яке рятує життя на первинних етапах та допомагає його підтримувати надалі.

Відтак на Черкащині військовослужбовці мають можливість пройти курс якісного протезування втрачених кінцівок або отримати допоміжні засоби реабілітації. 

Такими є будь-які зовнішні вироби (пристрої, обладнання, прилади чи програмне забезпечення), спеціально виготовлені або загальнодоступні, основною метою яких є підтримка або поліпшення функціонування та незалежності особи.

Подібні засоби також використовуються для запобігання порушенням та виникненню вторинних станів здоров’я.  

За медичними показаннями встановлюється необхідність надання особі з інвалідністю допоміжних засобів реабілітації, медичних виробів, що забезпечують компенсацію або усунення стійких обмежень життєдіяльності особи з інвалідністю.

За соціальними критеріями встановлюється необхідність надання особі з інвалідністю допоміжних засобів реабілітації, медичних виробів для відновлення втрачених або придбання нових професійних знань, навичок та умінь, соціальної адаптації, занять фізичною культурою і спортом, задоволення духовних потреб, дозвілля.

Наразі постраждалі бійці Черкащини можуть розраховувати на безплатне забезпечення допоміжними засобами реабілітації, послуги післягарантійного ремонту, грошову допомогу для оплати вартості виданих виробів та наданих послуг шляхом безготівкового перерахунку коштів.

Для забезпечення засобами реабілітації або виплати компенсації, військовослужбовець або його законні представники мають зробити наступні дії:

  • подати до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад або до центрів надання адміністративних послуг заяву про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) у паперовій формі або через електронний кабінет особи з інвалідністю, іншої особи або через Єдиний державний вебпортал електронних послуг;
  • для взяття на облік до органу соціального захисту населення (ЦНАП) подати разом із заявою про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації) документи, які засвідчують громадянство, статус, належність до певної категорії, підтверджують право особи на пільги тощо;
  • через електронний кабінет особи та Єдиний державний вебпортал електронних послуг подати заяву із застосуванням електронного підпису. Законний представник особи з інвалідністю, іншої особи подає документи, що посвідчують його особу та підтверджують її спеціальний статус та повноваження.

Варто наголосити, що для постраждалих черкащан також передбачено протезування та ортезування виробами підвищеної функціональності за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні, та/або спеціальними виробами для занять спортом окремих категорій громадян, які втратили функціональні можливості кінцівки або кінцівок. Цими громадянами є ті, які отримали поранення, контузію, каліцтво або захворювання внаслідок військової агресії російської федерації проти України, участі в антитерористичній операції чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі й стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період проведення воєнних (бойових) дій, та втратили функціональні можливості кінцівки або кінцівок, а також на забезпечення нейрореабілітації учасників бойових дій, яким надали звання Героя України.

Грошова допомога включає оплату витрат на протезування та/або ортезування виробами підвищеної функціональності за технологіями виготовлення, які відсутні в Україні. Ними можуть бути вкладки з силіконової або гелевої композиції для кукс верхніх та нижніх кінцівок, заміну приймальної гільзи та їх післягарантійний ремонт. Також грошова допомога включає витрати на проїзд, проживання та харчування за кордоном, можливо, і супутньої особи, послуги перекладача.

Наразі в Україні індивідуальне обслуговування постраждалих бійців та забезпечення їх протезно-ортопедичними виробами відбувається в державних та приватних центрах. Таких на території Черкаської області налічується близько 20. В якому саме центрі протезуватися — вирішує сам військовослужбовець.

Ми поспілкувалися з двома бійцями, які втратили кінцівки під час бойових дій та пережили процес протезування до початку повномасштабного вторгнення й після.

Ветеран АТО,  учасник “Ігор Нескорених”, чинний депутат Черкаської міської ради Сергій Прядка пригадує, що своє поранення він отримав у 2017 році, коли під час евакуації в його військовий автомобіль потрапила ракета, внаслідок чого він втратив ногу. 

Два місяці боєць перебував у харківському госпіталі та готувався до протезування. Для цього процесу обирав центр, який буде знаходитися саме в Україні, адже вітчизняні протезисти гарантують постійну підтримку в разі якихось негараздів чи допомогу під час реабілітації. Час звикання до нової кінцівки зайняв у Сергія близько року.

Від того часу чоловік вже кілька разів протезувався в інших центрах (вже приватних) в місті Черкаси та Києві, адже кожні 2-3 роки протез потребує заміни.

Наразі ветеран війни не лише пройшов кілька курсів реабілітації, а й повернувся до повноцінного життя завдяки заняттям спортом. Військовий стверджує, що коли людина зайнята справами та має жагу до чогось — вона забуває про всі проблеми й прагне швидко розвиватися.

Черкаський військовий Віталій Моцний під час бойових дій отримав поранення, внаслідок якого йому ампутували обидві ноги вище колін. 

Чоловік пригадує, що проблем зі збором документів у нього не було, все відбулося доволі швидко, тому під час первинної реабілітації він обрав для себе вітчизняний центр протезування, який знаходиться у Вінниці.

Процес протезування у Віталія зайняв орієнтовно 6-7 місяців, оскільки воїн мав ще й опікові поранення, які досить довго заживали.

За цей час бійця забезпечили двома парами протезів — один був призначений для ходіння, інший — для купання. Чоловік пригадує, що коли він перебував на реабілітації, то його часто відвідували волонтери й представники громадських організацій та спостерігали, як швидко він звикає до нових кінцівок й турбувалися, щоб процес минув максимально комфортно.

 

Також Віталій радить готуватися до протезування, зокрема, робити вправи.

Наразі чоловік розглядає можливість наступного протезування за кордоном та планує придбати для себе автівку й облаштувати її під власні потреби, оскільки це зможе значно полегшити його життя.

Для отримання інформації та консультування військових можна звертатись до Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за телефонами 33-21-20, 54-01-51, 54-21-27

* На прохання декого з героїв публікації та з міркувань безпеки не всі прізвища героїв матеріалу були вказані.

*Матеріал написаний за підтримки ГО “Інститут масової інформації, що реалізує проєкт “Підтримка активних громадян під тиском в Україні” за фінансової підтримки Європейського Союзу.

* Деякі фото взяті з мережі Інтернет