Зокрема про такий результат роботи комісії повідомив директор Департаменту освіти та науки облдержадміністрації Валерій Данилевський у коментарі нашому інтернет-виданню. 

Створити комісію і розслідувати цей факт очільник освіти пообіцяв, після того, як до нього звернулися представники ЦК “Азов” та “Самооборони Майдану у Корсунь-Шевченківському районі” з вимогою звільнити викладачку Корсунь-Шевченківського педагогічного коледжу ім. Т.Г. Шевченка Наталію Семоненко за її грубі висловлювання про загиблого бійця АТО Романа Сокуренка. У свою чергу до них звернулася мати загиблого воїна Тетяна Перетятько, яка після того, як до неї дійшла інформація про те, що “місце її сина не на біг-бордах, а на кладовищі”, зажадала вибачень від викладачки, яка так висловлюється в сторону її дитини, проте на той момент їх так і не отримала.

 – Результатом роботи комісії стало те, що мама бійця і педагог сіли за круглий стіл перемовин, викладачка вибачилася перед матір’ю загиблого, хоча і відзначила, що її слова неправильно зрозуміли. Вони потисли одна одній руки і домовилися, що в пам’ять про нього зроблять якусь добру справу, – розповів Валерій Данилевський та відзначив, що головне, що вони порозумілися між собою і наразі, на його думку, це найкращий вихід із ситуації.

Також він пообіцяв, що візьме цю справу під особистий контроль. А якщо в подальшому будуть виникати ситуації, коли педагоги безпідставно без належної поваги відгукуються про воїнів АТО, то він на ці випадки жорстко реагуватиме.

Тетяна Перетятько підтвердила слова директора Департаменту, а на запитання журналіста, чи задоволена вона таким результатом справи, відповіла:

 – Хто я така? Я мати солдата. За мене і заступитися немає кому. Якби це я на власні вуха чула, а так мені батьки дзвонять і переповідають. Про мене б це казали, то я б мовчала, а нащо ж чіпати мертву дитину? Мені воно дуже болить, та здоров’я вже не дозволяє… краще я свої сили витрачу на тих, кому це потрібніше.

Результатом комісії залишилися незадоволені “азовці”, представник від яких входив до комісії.

 – Ми залишилися незадоволені, бо комісія більше питань задавала Тетяні Володимирівні (мати загиблого бійця – ред.). Виявилося, що її син навчався у цьому коледжі, то вони запитували, наприклад, хто у нього викладав зарубіжну літературу. Склалося враження, що вони відразу стали на захист викладачки, яка виправдалася тим, що мала на увазі, що портери Героїв мають бути на меморіальних дошках, а не біг-бордах. Проблема в тому, що ніхто з нас цього особисто не чув. А щоб були докази, це потрібно за руку вхопити, – пояснив своє бачення ситуації представник ЦК “Азов” у Корсунь-Шевченківському районі Анатолій Семененко.

Довідка:

Боєць батальйону “Азов” Роман Сокуренко помер в госпіталі міста Ульм у Німеччині.

Він отримав важке поранення під Іловайськом Донецької області 10 серпня, коли не зміг залишити помирати поранених друзів. Вони були бойовими товаришами – “Світляк”, “Береза” (Березовою) та “Сокіл” (такий позивний був у Романа). З простріленим животом Сокуренко витягнув з-під обстрілу двох товаришів, зокрема, чоловіка активістки Тетяни Чорновол Миколи Березового. На жаль, поранення товаришів “Сокола” були смертельними. Про самого Романа батькам тричі повідомляли, що він помер. Але Роман вижив. В Україні йому зробили безліч операцій. 3 вересня він був відправлений на лікування в Німеччину разом з іншими 19 пораненими бійцями АТО. Роману був 31 рік, родом він з міста Корсунь-Шевченківський.