Очільники громад Черкащини кажуть, що не шкодують про об’єднання

Об’єднання громад – питання нині складне і досі дискусійне. Дискусійне, в першу чергу, тому, що багато хто про це береться говорити, а от що передбачає таке об’єднання – насправді знають далеко не всі.

– Тому що не читали закон.  І насамперед його мають читати очільники громад, – вважає голова об’єднаної територіальної Білозірської громади Черкаського району Володимир Міцук. – Бо одного лише бажання об’єднуватися замало. Треба не казати, що люди не хочуть, а правильно їм пояснювати. Проблема в тому, що одні бояться віддавати повноваження, а інші – брати на себе відповідальність.

На думку Володимира Павловича, люди мають чітко розуміти, що вони з цього матимуть. Насамперед, це ті ж повноваження. Щоб не стояти по три дні у чергах у районних адміністраціях, а вирішувати всі питання у себе в селі.

– Ми тут, на місці, створили всі потрібні відділи. Освіти, соціального захисту, культури, економіки (який самостійно пише проекти, що подаються на різноманітні конкурси) тощо. Навіть архітектурний відділ є. Посаду інспектора по благоустрою запозичили у колег із Івано-Франківщини. А питаннями РАЦСу в нас займається окрема людина, а не секретар сільради, як це буває зазвичай у селах.

В кожному селі є староста, в нього є печатка, значить і питання він може вирішити там. Дуже мало їдуть з того чи іншого питання безпосередньо у Білозір’я, – розповідає очільник громади.

Крім того, не потрібно тримати в кожному відділі по 6 осіб, які незрозуміло чим займатимуться і раз на рік звітують, як це буває у районах. Це мають бути люди, які просто виконуватимуть свою роботу. Які саме спеціалісти потрібні – вирішує сама громада. До речі, так само, як вирішує скільки, наприклад, має отримувати зарплатні сімейний лікар. А щоб лікар хотів працювати, він має бути забезпечений автомобілем та обладнанням…

Кошти з нового бюджету, розповідає керівник громади, йдуть насамперед на розвиток інфраструктури, зокрема, на освітлення, дороги, заміну вікон та котлів, ремонти. Грошей на всі населені пункти – село Білозір’я, селища Ірдинь та Баси – витрачають приблизно однаково – в залежності від кількості населення, з розрахунку на одну особу.

Білозірська опорна школа

Новому обладнанню раді і вчителі, і учні

1 мільйон 800 тисяч гривень заклали на перебудову школи під житло лікарям – їм виділять три квартири. Ще дві кімнати будуть для дітей-сиріт. Заселити будинок планують до Нового року.

Ну і головне питання як завжди – дороги. Зокрема, дороги між селами, які входять до складу громади.

Дороги – болюча тема для всіх населених пунктів, надто об’єднаних. Як розповіла голова Мокрокалигірської громади Катеринопільського району Вікторія Пипа, у їхній громаді, які налічує аж 6 населених пунктів, теж наразі стоїть питання про транспортне сполучення між селами, що до неї входять.

Крім того, громада дуже потребує лікарів. За словами її очільниці, готові надати житло з усіма зручностями:

– Ми зверталися в медичні заклади, щоб нам дали молодих спеціалістів. Потрібні три сімейних лікаря.

Поки що у питаннях медицини «підстраховує» районна лікарня, але, звісно, людям хочеться, щоб усе біло на місці.

Для пані Вікторії посада голови громади – нова. До цього вона була просто спеціалістом у сільській раді, однак коли випала нагода – ризикнула взяти на себе відповідальність.

На той час районна влада зробила розрахунки, показала, що буде у перспективі і обіцяла підтримку. Легко не було – людей треба було переконувати. Збирали сходки, депутати ходили по дворах. Зрештою, громаду все ж створили.

І не жалкують. Бюджет громади значно зріс, і врешті з’явилася можливість вкладати кошти туди, куди потрібно. В першу чергу, в заклади освіти, які роками не бачили капітального ремонту.

Крім цього, вирішується і питання з підвезенням учнів до школи. Так, зовсім нещодавно громаді вручили шкільний автобус, тож тепер буде легше і дітям, і батькам.

Знайшлися кошти і на літню сцену в місцевому парку. Жителі громади залюбки тут відпочивають.

Садибний парк села – пам’ятка садово-паркової архітектури XVIII ст.

 

…Всі ці нові громади різні, однак проблеми в них схожі. Зокрема, про потребу в лікарях, як і Вікторія Пипа, розповів і голова Єрківської об’єднаної громади Леонід Польовий. Житло молодим спеціалістам там теж обіцяють.

Об’єднаній Єрківській громаді Катеринопільського району – близько року. Утворена вона шляхом добровільного об’єднання громад одного селища та двох сіл. За цей час, каже її очільник,  досягли чимало. Тільки у розвиток інфраструктури вже вкладено майже 3, 5 мільйони гривень.

На даний час, говорить Леонід Олексійович, держава виконує свої зобов’язання у частині надання субвенцій на заклади освіти та охорони здоров’я, однак із РДА налагодженої співпраці так і немає…

– Однозначно скажу, що об’єднання – це вірний шлях, – каже керівник громади. – Хоча спочатку нелегко, бо одночасно йде становлення і громади, і законодавчої бази. З одного боку, тим, хто йтимуть після нас, буде легше, бо буде вже якийсь протоптаний шлях. А з іншої сторони – гроші ж не безмежні. Нам, як першим, звісно допомагають…

Кошти, які дає держава, і власні надходжень, за словами Леоніда Олексійовича, витрачати є куди, адже незробленої роботи ще вистачає: вуличне освітлення, ремонт доріг, адмінприміщень, освітніх закладів.

Крім того, дбають про здоров’я школярів. Так, на сесії селищної ради прийняли рішення про безкоштовне харчування всіх учнів.

Шкільний автобус

У Єрках пам’ятають про своїх Героїв

Єрківській громаді, на відміну від деяких інших, певною мірою легше, адже там  є промислове підприємство, а значить і робочі місця. Крім того, укладено угоди на соціальне партнерство з місцевим бізнесом.

Тут теж створені свої відділи освіти, економіки, культури, ЦНАП тощо. Працює і державний реєстратор.

Як і Білозірська об’єднана громада, Єрківська не проти долучити до себе ще кілька сіл. Наразі ведуться перемовини.

Ну і чого чекають мабуть чи не у всіх таких громадах – прийняття нових законів. Зокрема, такого, що дозволить розпоряджатися землями за межами населеного пункту. А ще очільники громад хочуть, щоб все ж вирішилося питання щодо оформлення спадщини на місцях. Наразі через наявні до кандидатів вимоги воно є дещо проблемним.

Зрештою, всі питання можна вирішити, – вважають керівники. І ніякі перспективні плани наразі не є догмами. Головне – бажання об’єднуватися та вчитися брати на себе відповідальність.