Освіта майбутнього:
черкаські робототехніки підкорюють світ

Черкаська область є лідером в Україні з впровадження робототехніки в навчальний процес. На сьогодні 34 школи мають обладнані класи, регіон представляє цей напрям освітнього процесу на всеукраїнських і міжнародних змаганнях, тричі сам виступав ініціатором проведення обласних фестивалів.
Елементи робототехніки, які почали вводити в навчальний процес деяких черкаських шкіл ще у 2015 році, показали свою ефективність практично в усіх галузях знань – інформатиці, геометрії, фізиці, трудовому навчанні.

Коли ж у 2017 році Міністерство освіти й науки України запровадило пілотний проєкт «Нова українська школа», до якого увійшли 100 ЗОШ з усієї України, з яких чотири – з Черкащини, частина навчальних закладів Черкащини виявилася до цього цілком готова.

Знання не заради знань, а заради їх практичного застосування

Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета – створити школу, в якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й уміння застосовувати їх у повсякденному житті.
– Кожен заклад освіти має надавати якісні освітні послуги усім дітям. Освітні та управлінські процеси закладу мають бути спрямовані на надання саме таких послуг. Тобто мова йде про такий рівень діяльності, який може забезпечити якість результатів навчання учнів. Однією з найважливіших умов забезпечення якісного освітнього процесу є безпечне, комфортне, дружнє та мотивуюче середовище, де кожен учасник почуватиме себе безпечно і комфортно. Важливо розуміти, що освітнє середовище якісної школи формує мотивацію дитини щодня йти до закладу та досягати успіху в навчанні.

Оксана Компанієць
начальниця управління Державної служби якості освіти в Черкаській області
Відсотків 30 вчителів Черкаської області досі критично сприймають «нушівські» інновації, говорить Юлія Зоря, завідувачка навчально-тренінгового центру STEM-освіти
– Можливості в усіх різні і доступ до технологій теж різний, ми це розуміємо. Проте одних наших рекомендацій мало, важливо, щоб у вчителя було бажання змінюватися. Я під час лекцій акцентую увагу на такому аспекті як «Я хочу». Якщо я хочу записати контакти тренера, щоб взяти додаткову інформацію, то я це зроблю, а якщо ні, то, звісно, позитивного результату не буде, - говорить Юлія Зоря.
На базі Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, який почав відігравати ключову роль у підготовці педагогів для Нової української школи, ще у 2017 році був відкритий навчально-тренінговий центр STEM-освіти, який допомагає науково-технічні знання застосовувати в реальному житті.
Коли тільки запроваджували STEM-освіту, то акцент робили виключно на математиці, інженерії й робототехніці. Сьогодні вона дає значно більше, адже тісно пов’язана й з природничими науками.
– Вчителям, які не хочуть виходити із зони комфорту, звичайно, важче. Тому що потрібно освоїти нову методику, технології, самому підучитися. На жаль, стереотип радянського вчителя досі існує в нашій країні. Але ж в центрі уваги – діти, які виросли в цифрову епоху. Тож ті вчителі, які хочуть бути конкурентоспроможними, повинні долучатися, - додає Юлія Зоря.
Для допомоги педагогам в опануванні нових методів викладання у Центрі запроваджені вебінари, тренінги, створений ютюб-канал, постійно оновлюється інформація на сайті.


Учитель історії Черкаської гімназії № 9 Андрій Стецюк готував для вчителів, які мають пройти навчання, матеріали для предметного блоку.
– Я керувався державними стандартами і тією нормативною базою, яка передбачена. Тобто, питання оцінювання дітей, що таке компетентісний підхід, що таке наскрізні лінії і так далі. Нова українська школа від старої відрізняється головним чином методами подачі матеріалу. Тепер головне не багаж знань, а вміння їх шукати. І ось коли ми розробляли концепцію уроку, ми робили акцент на тому, що це має бути групова робота, має бути рефлексія і саморефлексія учнів, вираження власної позиції, - наголошує викладач.

У НУШ цілком змінюється система оцінювання. І вчителі мають бути до цього готові. Традиційне оцінювання замінюється формувальним. Відтепер визначатиметься рівень підготовленості учня, вибудовуватиметься його індивідуальна траєкторія. В табелі прописуватимуться не оцінки, а з кожного предмета вчитель писатиме – оволодів чи ні учень певною компетентністю й в чому це виявилося.

Епоха робототехніки на Черкащині

Нині 34 школи в регіоні мають кабінети робототехніки. У планах, щоб такі класи були в кожному опорному закладі кожної територіальної громади Черкащини.
– У 2015 році у нас виникла ідея співпраці з Lego Foundation. На умовах співфінансування ми придбали для шкіл комплекти робототехніки. І так кожного року ми по 5-6 кабінетів обладнували. На сьогодні у нас 34 школи, в яких є обладнані кабінети робототехніки, - розповідає керівник управління освіти та науки Черкаської ОДА Валерій Данилевський.
Більше 4-х років саме команди з Черкащини утримують першість на всеукраїнських змаганнях з робототехніки та представляють Україну на міжнародних змаганнях, на яких здобувають призові місця.
– Ми побачили, що тема робототехніки й інженерії отримала продовження. Наприклад, Черкаський державний технологічний університет відкрив факультет робототехніки й електронних систем. Тобто у нас пішло наскрізне виховання – від школи до вищого навчального закладу. Ми й надалі плануємо продовжувати цей проєкт і дуже б хотіли, щоб кабінети робототехніки були в кожному опорному закладі кожної територіальної громади Черкащини, - говорить Валерій Данилевський.
До поширення коронавірусу Черкаська область тричі проводила регіональні фестивалі з робототехніки, в яких брали участь до 100 команд з різних куточків України.
– Це буде така потужна програма від дитячого садочка, школи, вищого навчального закладу, закінчуючи створенням потужних компаній і кластерів, - відзначив Валерій Данилевський.

Першопрохідці в галузі робототехінки та в провадженні Нової української школи

Золотоніська гімназія ім. С. Д. Скляренка чотири роки тому стала однією з пілотних у впровадженні НУШ. Тоді ще мало хто уявляв, що таке Нова українська школа. Нині ж педагоги гімназії можуть чітко сказати, чим відрізняється НУШ від СУШ (стара українська школа – ред.).
– Дитина щаслива в школі, вона з радістю до неї йде, адже там відсутній тиск, дається право вибору, діти комунікують один з одним в мікрогрупах, знання не йдуть від учителя до дітей, а дітям дається право їх знаходити, експериментувати, обмінюватися досвідом. Знання, отримані дитиною з її життєвого досвіду, стають компетентісними, - розповідає Любов Денисюк.
Уже за пів року, відзначає директорка гімназії, дітки з НУШ суттєво відрізнялися від своїх однолітків. Розкуті, з хорошим настроєм, без втоми від навчання і постійним бажанням пізнавати – це все про школярів пілотних класів.
– Дітки не сиділи за партами, вони виходили за межі, у них був відкритий простір. Вони навчалися на підприємствах, у парку, досліджували школу, її розташування. На перший погляд складалося враження, що структури не існує. Хаос лякав методистів і колег. Вони не розуміли, як можна навчити дітей у такому гаморі. Насправді ж, дітям дозволили вільно пізнавати навколишній світ, - додає Любов Денисюк.
Одна із головних особливостей НУШ – діти не бояться робити помилки, вільно висловлюють свою думку, вміють дискутувати.
– У своїх мікрогрупах, на які ми ділимо клас, діти можуть мати декілька висновків. Вони чують один одного, доповнюють вислови один одного. І ніхто ніколи не висміє думку іншого, навіть якщо дитина сказала щось недолуге. Адже це її думка. Активно застосовується діяльнісний підхід. Діти розуміють, якщо вони робили якісь математичні розрахунки, то це вони щось вимірювали в класі чи на спортмайданчику. Тобто навчання для майбутнього життя. Якщо раніше дітей просто «фарширували» знаннями й вміннями, то тут дитина розуміє, для чого їй це потрібно. Це прогрес! - говорить Світлана Буряк, заступниця директора з науково-методичної роботи Золотоніської гімназії ім. С. Д. Скляренка.
Якщо діти досить легко і органічно сприйняли новації, то зовсім інша ситуація виникла із вчителями. Та педагог, пригадує Любов Денисюк, яка до цього працювала із дошкільнятами, простіше сприйняла зміни, вчительці ж, яка звикла працювати за стандартами СУШ, важко було змінитися, перш за все, самій.
Так само насторожено спочатку в школі сприйняли отримані набори для занять робототехнікою. Золотоніська гімназія і в цих інноваціях ще в 2015 році виявилася першопрохідцем.
У школі була створена команда робототехніки «ZOLOWIZARDS», яка на перших же своїх всеукраїнських змаганнях здобула третє місце і представляла Україну на міжнародних змаганнях у Данії та Естонії.
Кожен учасник команди, яка час від часу оновлюється, виконує окрему функцію: проєктує, займається дизайном чи програмує. Часто захоплення робототехнікою впливає на професійний вибір, допомагає визначитися з майбутньою професією.
– Діти постійно створюють якісь проєкти. Ми сортували сміття, очищали воду, рятували бджілок. І на всеукраїнських змаганнях вони мали досить суттєві досягнення, - ділиться Анна Гаврюшенко, вчителька математики й інформатики.




– Робот Воллі був сконструйований за мотивами однойменного мультфільму. Він очищав планету Земля після того, як людство її покинуло. Функція цього робота полягає у тому, що він бачить живу людину (перешкоду), після чого зупиняється і оминає її, - розповідає про свої конструкторські досягнення учасник команди «ZOLOWIZARDS» Максим.




– Минулого року тема всесвітнього конкурсу робототехніки була «Твори, рухайся, грай». Нам потрібно було вмотивувати людей займатися спортом. Ми вирішили зробити блог, до якого я написала сценарій, і потім вела його. Ці навички дуже мені допомогли, оскільки я хочу розвивати свій власний блог і допомагала з цим своїм друзям. Ми знімали відео всією командою. Потім його змонтували. Всім дуже сподобалося, - поділилася враженнями учасниця команди «ZOLOWIZARDS» Марія.
Кадри вирішують все!
Черкаська гімназія швидко підхопила ініціативу золотоніських колег і вже незабаром також створила потужну команду робототехніки «Kiborgs.ua», яка наразі є найтитулованішою в Україні.
Також гімназія була однією із чотирьох шкіл Черкащини, в яких пілотували Нову українську школу. Навчальний заклад став єдиним в Україні, в якому НУШ впроваджували у класах кадетів і панянок.
– Зараз ці діти вже перейшли у 5-ий клас, ми об’єднали хлопців із дівчатами. Таким чином два цих п’ятих класи продовжують пілотувати Нову українську школу. Через рік вся країна вже користуватиметься тими напрацюваннями, які протягом цього року зроблять наші вчителі. Хочу сказати, що підготовка кадрів чи не найважливіша у впровадженні реформи. І вчителі, які й надалі бачать себе в школі, мають навчатися, - розповідає Ірина Топчій, директора Черкаської гімназії № 9.
Якщо для початкової школи навчати довелося лише двох вчителів, то для середньої – уже 14. Усе літо педагоги 9-ї гімназії опановували стандарти НУШ. На наступний рік навчання мають пройти вже 30 вчителів.
– Як ми говоримо між собою: «НУШ і СУШ – це зовсім різні речі». Вчитель уже зараз не зможе прийти на урок, просто скласти ручки і сказати: «Діти, відкрили підручник і читаємо таку-то вправу». Тому що діти, які були чотири роки в НУШ, уже не вміють так навчатися. Вони повинні розділитися на групки, перед ними ставлять проблему і вони, користуючись тим матеріалом, який дав вчитель, її вирішують самостійно. Таким чином ми переходимо до компетентісної освіти. У нас, до прикладу, викладала природознавчі дисципліни волонтерка з Англії. Вона говорила, що наші випускники знають більше, ніж студенти 1-2 курсів університетів, але вони не вміють ці знання застосовувати на практиці. Тобто у нас була знаннєва освіта – щось знадобиться, а щось ні. Зараз ми йдемо до тієї освіти, яка є у всьому світі. Якщо дитина це знає, то вона повинна це десь застосувати, - додає Ірина Топчій.
Класна керівниця 5-А класу Маргарита Ратушна однією із переваг НУШ називає появу ранкових зустрічей з дітьми, під час яких вони діляться емоціями, бажають гарного дня одне одному, розповідають щось нове.
Впровадження робототехніки в освітній процес у гімназії відбувається декількома шляхами: модуль на уроці праці, гурткова, позакласна робота, а також постійна участь у змаганнях з різних напрямів.
Кадрова політика і технічні можливості – це основні складові, які допомагають впроваджувати робототехніку в освіту.

– У п’ятому класі в другому семестрі ми вже вивчатимемо робототехніку як частину інформатики. Це пов’язано з тим, що школа має технічний напрям розвитку дітей і було багато напрямів з робототехніки – гуртки, факультативи, підготовка команд до олімпіад регіонального та всеукраїнського значення. Ми вже можемо побачити, що подібні інновації в навчанні мають свої результати. Одна наша випускниця вступила до КПІ на спеціальність «Інженер-ракетоконструктор», ще один випускник наразі у нас в школі власноруч збирає 3D-принтер, - розповідає Борис Ховряк, вчитель інформатики й робототехніки.
– Я дуже чекаю, коли у нас почнуться уроки робототехніки. Хочу навчитися конструювати роботів і програмувати їх, щоб потім з ними їздити на змагання, - Аліна Хмельницька, учениця 5-Б класу.
Те, що кадри вирішують все, відразу відчули в гімназії при впровадженні інноваційного напряму в навчання. Логічна спроба викладання робототехніки покласти на плечі вчителів інформатики не увінчалася успіхом. У гімназії цей предмет викладають вчитель з трудового навчання Микола Цимбал, вчитель з історії Андрій Стецюк та нещодавно долучили до вчителювання Бориса Ховряка, який, окрім педагогічної, має й інженерну освіту.
Вчитель трудового навчання Микола Цимбал самостійно опанував напрям робототехніки, вчився разом із школярами. Не полишає пошук чогось нового і цікавого для своїх учнів і зараз.
– Ми з дітками на уроках працюємо як із деревиною, так із новітніми технологіями – 3D-моделюванням і робототехнікою. У нас є нове обладнання, діти можуть вибрати, з чим саме вони хочуть працювати. Вони вже знають, що ми спочатку шукаємо інформацію про виріб, потім підбираємо матеріал і інструменти, виготовляємо його і заключна частина – презентація, що теж не менш важливо. Завжди кажу дітям, щоб вони розповідали про свій виріб як про найкращий, навіть якщо він має якісь недоліки, - пояснює Микола Цимбал.
Звичайна сільська школа, яка виховує чемпіонів
Комплекти робототехніки Коробівський навчально-виховний комплекс отримав у 2016 році. Його історія з цією інноваційною технологією розпочалася від повного нерозуміння, що з ними робити, до призового Кубку зі світових змагань у Туреччині.
– Спочатку для дітей це було як іграшка, вони приходили, складали... Тому що ми самі ще тоді не розуміли, що з цим робити, яке призначення цих комплектів. У наборах для початківців в основному іде конструювання, формування мислення і розвиток уяви. А вже для старших додається програмування, алгоритмізація, побудова структурованого мислення. Коли ми вже розібралися і пояснили дітям, тоді вони вже побачили, що це цікаво. Можу відмітити, що через певний час у діток покращилися результати з різних предметів. Діти стали розкутішими, - ділиться досвідом Наталія Білойваненко, вчителька математики й інформатики.
Уже протягом 5 років учні Коробівського НВК беруть участь у всеукраїнських змаганнях з робототехніки, двічі – у всеукраїнському фестивалі робототехніки. Три останні роки команда посідає призові місця на всеукраїнському фестивалі в місті Києві з конструювання робота та перше місце в 2019 році на міжнародному, після чого представляли Україну на змаганнях в Туреччині, звідки привезли Кубок як найкреативніша команда.
Гурток робототехніки відвідує вся початкова школа НВК, це близько 40 дітей, і 35 дітей з 5 по 8 клас.
Уся початкова школа НВК в межах нової української школи забезпечена наборами «Шість цеглинок», які допомагають дітям з перших класів творчо мислити, розвивати пам’ять та дрібну моторику.
– У кожної дитини є свої контейнери, в яких вони зберігають ці всі речі, за потреби – беруть. На уроках «Я досліджую світ» ми проводимо багато дослідів, більше завдань із мови та математики практичного спрямування, те, що діткам знадобиться в житті, - розповідає Інна Тарнавська, вчителька вищої категорії, яка пройшла навчання за програмою НУШ.
Усі вчителі початкових класів Коробівського НВК уже пройшли навчання за програмою НУШ, розповідає заступник директорка з навчально-виховної роботи Петро Близнюк. На черзі – педагоги 5-9 класів.
Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Зміст проєкту публікації є виключно відповідальністю автора і не обов'язково відображає погляди Європейського Союзу, Міністерства закордонних справ Фінляндії
Анна Романенко
Авторка матеріалу
This site was made on Tilda — a website builder that helps to create a website without any code
Create a website