
Ошукали на 90 тисяч гривень: житель Золотоніщини став жертвою шахраїв

Без холодної води залишилися кілька будинків у Черкасах

Черкаські правоохоронці вилучили в наркоторговців “товару” на суму понад 700 тис. грн

Операція тривала близько восьми годин: черкаські лікарі врятували життя прикордоннику (ВІДЕО)

Учора в Черкасах п’яний водій в’їхав у водойму

Вихідними черкаські рятувальники ліквідували п’ять пожеж

Відпустки та доплати для військових збільшено, – Стріхарський

Понад 40 немовлят народилися в Черкасах за останній тиждень

На Золотоніщині родина всиновила трьох дітей

У Черкасах дітей загиблих захисників вчили надавати домедичну допомогу (ФОТО)

У золотоніському дитсадку локалізували менінгококову інфекцію

У Черкасах відбулася акція “Голоси дітей”

На Уманщині вшанували пам’ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії рф (ФОТО)

Загиблому Герою відкрили на Черкащині меморіальну дошку
- Новини
- Ошукали на 90 тисяч гривень: житель Золотоніщини став жертвою шахраїв
Планувала одружитися з військовим: історія загиблої дівчини з Умані

Фото Яни Левченко у фейсбуці
Під час ракетної атаки 28 квітня в Умані загинула 21-річна Яна Левченко. Вона мала великі плани на життя, які росіяни перекреслили в одну хвилину, інформує “24 канал”.
Ворог на світанку 28 квітня завдав масованого ракетного удару по території України. Одна з ракет влучила у багатоповерхівку в Умані. Унаслідок російського ракетного удару по житловому будинку в місті загинули шестеро дітей: троє дівчаток (8, 11 та 14 років) та троє хлопчиків (півтора, 16 та 17 років). Загалом через ракетний удар окупантів 23 людини загинули. Дві жінки вважаються безвісти зниклими.
Читайте також: Уламок пройшов крізь ліву півкулю мозку: у Києві прооперували уманчанку, яка постраждала від ворожого обстрілу
Яна Левченко – одна із 23 українців, які загинули від рук окупантів. Дівчині був лише 21 рік. Її сестра Ірина розповіла історію життя загиблої.
Дівчина винаймала квартиру в Умані разом з двома подругами. Вони жили там учотирьох – три дівчини та власниця квартири. За дивним збігом обставин, одна з дівчат за декілька днів до трагедії вирішила переїхати, інша – поїхала у гості до батьків. У квартирі 28 квітня лишилися Яна і власниця – обидві загинули внаслідок удару.
У березні Яна планувала одружитися зі своїм хлопцем, проте весілля довелося відкласти – він затримувався на фронті. Чоловік служить вже протягом останніх 4 років. У ніч проти 28 квітня він повернувся з бойового завдання й закохані востаннє спілкувалися о 04:18, а через декілька хвилин російська ракета влучила у під’їзд, де жила Яна.
Сестра Ірина пригадала, що прокинулася з чоловіком ще до вибухів. Вони почули сильний гул, який нагадував звук літака. Як тільки пролунали вибухи, Ірина відразу написала сестрі.
– Та відповіді не отримала. Не знала, що ракета влучила в її будинок, сподівалася, що просто зник звʼязок. Та потім подзвонили куми, сказали, що Янин підʼїзд повністю зруйнований,
– пригадала Ірина трагічну ніч.
Уже за годину, близько о 5:30, жінка разом з чоловіком приїхала до зруйнованого будинку. Вони не полишали надії, що Яну знайдуть живою. Вони розпитували сусідів, показували її фото – деякі говорили, що дівчину наче бачили живою. Але, на жаль, свідки трагедії помилилися. Коли Ірина впевнилася у непоправному, то зателефонувала матері й повідомила про смерть сестри.
Жінка приїхала на місце трагедії та здала зразок ДНК. Як пригадала Ірина, рятувальники не змогли показати тіла загиблої – від удару неможливо було нічого зрозуміти. У той же день з фронту “примчався” хлопець Яни, який до останнього не вірив у трагедію.
Подружжя, яке проживало на 9 поверсі багатоповерхівки, пригадало момент удару. Чоловік розповів, що їхня квартира розташована у тому ж під’їзді, куди влучила російська ракета, але з протилежного боку. Їм дуже пощастило, що стіни витримали удар і рятувальники змогли їх евакуювати.
Чоловік Дмитро розповів, що верхні поверхи ще деякий час трималися. Після прильоту біля дверей своєї квартири чоловік побачив полум’я, а також почув, як ридала маленька донька сусідів. Він кинувся рятувати сусідів, але він не зміг відчинити двері, які заклинило.
“Вони дуже кричали, ми не знали взагалі, що робиться з ними. Я рвався їх рятувати, але не міг відчинити двері”, – пригадав чоловік.
Через декілька хвилин верхні поверхи почали обвалюватися, а плач дитини – стих.
