«Своїх коштів у нас немає»: у ЧМР обговорили передачу очисних споруд на баланс міста

в Економіка Новини

На сайті міської ради зареєстрували петицію щодо передачі очисних споруд в комунальну власність, і вона вже набрала необхідну кількість голосів черкасців для її розгляду депутатами на сесії. Перед ухваленням рішення в міській раді провели круглий стіл за участю керівництва КП «Черкасиводоканал», ПрАТ «Азот» та депутатів. Під час зустрічі вирішували питання щодо доцільності передачі очисних споруд стічних вод із державної власності в комунальну власність міста Черкаси.   photo_2021-06-25_11-58-31

Зазначимо, міські каналізаційні очисні споруди є єдиним об’єктом у Черкасах, який забезпечує механічне і біологічне очищення каналізаційних стоків житлового фонду та підприємств міста. Це об’єднані очисні споруди, що розраховані на очищення 210 тис м3 стічних вод на добу з міста та 70 тис м3 стічних вод від ПрАТ «Азот». Споруди були збудовані в 70-х роках минулого століття за державні кошти за участі міста та промислових підприємств. У 2002 році їх безоплатно передали на баланс акціонерному товариству «Азот», але вони досі залишаються державною власністю.

Щороку між Водоканалом та Азотом укладається договір про надання послуг із очищення стічних вод, які надходять з міста Черкаси. У проєкті угоди між двома підприємствами «Азот» вказав гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин, значення яких у декілька разів нижче фактичних у стоках міста. За перевищення зазначених в угоді показників Водоканалу будуть нараховані додаткові кошти у вигляді штрафів. На незгоду Водоканалу із запропонованими умовами «Азот» відповів судовим позовом про примусове підписання договору.

«Кожного року якість стоків міста погіршується за рахунок великої концентрації побутової хімії, економії води населенням та скидів високих концентрацій забруднюючих речовин новими підприємствами. Коли виникло питання про заключення нового договору по очищенню стоків з КП «Черкасиводоканал», які перебувають на балансі в нас, то з’ясувалось, що підприємство не хоче підписувати його в нашій редакції. Там ми, зокрема, прописали, що за перевищення концентрацій шкідливих речовин ми будемо мати можливість виставляти штрафи», – сказав Віталій Скляров.

За його словами, досі за перевищення ГДК «Водоканал» жодного разу не звинувачували навіть попри те, що були випадки, коли очисні були на грані екологічної небезпеки.

На думку директора Водоканалу Сергія Овчаренка, такими судовими позовами «Азот» лише шантажує громаду міста, нараховуючи багатомільйонні штрафні санкції. А підпорядкування очисних споруд приватному промисловому підприємству ставить під загрозу надійне водопостачання та водовідведення обласного центру, оскільки у будь-який час очисні споруди можуть бути виведені з експлуатації при переоформленні, зупинці чи ліквідації «Азоту».

«Якби ми підписали цю угоди, «Азот» мав би право нарахувати лише за один квартал штраф в розмірі 75 мільйонів гривень. Тому ми й наполягаємо на переданні очисних споруд із державної форми власності в комунальну, і раз і назавжди поставити крапку в цьому питанні. «Азот», на мою думку, повинен якісно виготовляти добрива, а Водоканал — надавати якісні послуги із водовідведення та водопостачання. Загалом «Азот» тут повинен бути взагалі в стороні, адже є державні очисні споруди, є комунальне підприємство, є громада, яка бажає мати на своєму балансі споруди та експлуатувати їх», – наголосив Овчаренко.

Депутат ЧМР від ПП «За майбутнє» Павло Карась запропонував спільно з «Азотом» модернізувати та утримувати очисні споруди, поклавши 50-60% фінансування на це підприємство, адже саме стільки водовідведення припадає на промислові стоки цього підприємства.

«Проблема якості стоків вирішувана, над нею мають працювати водоканал спільно з міською владою. До цієї проблеми Азот не має жодного відношення. Щодо належності очисних споруд, то, я вважаю, оскільки ці споруди — державні, то вони мають бути на балансі міста Черкаси й це абсолютно логічно. Проте подальше утримання цього майна призведе до значних фінансових витрат», — зазначив Карась.

За інформацією пресслужби «Азоту», на утримання очисних споруд підприємство щороку витрачає мільйони гривень, проводить капремонти, модернізацію і заміну обладнання, контролює якість стоків, які надходять на очистку, та вже очищеної води, що скидається в Дніпро. Так, у 2020 році на утримання очисних споруд підприємство витратило 79,2 млн грн.

Під час засідання із пропозицією перевірити модернізовані споруди «Азоту» виступив депутат «Голосу» Віктор Євпак. Він попросив, аби керівництво довело, що ці кошти справді були використані на модернізацію. Також про перевірку попросив і депутат від «Слуг народу» Араік Мкртчян.

«Я не великий фахівець, аби подивитись на очисні споруди і зрозуміти, модернізували їх чи ні. Нічого протиправного не станеться, якщо депутати і фахівці зайдуть і подивляться на їх стан. Депутати мають перевірити, щоб знати, за що голосувати», — сказав Мкртчян.

Віталій Скляров на прохання депутатів відповів, що з фінансових питань ПрАТ «Азот» щорічно звітує перед НКРЕКП, жодних зауважень підприємство не отримувало, а депутати у цьому питанні – не фахівці.

Зрештою, питання про передачу очисних споруд на баланс міста мають розглянути депутати міської радина одній із сесій. На даний момент політичні сили, представлені в ЧМР, мають різне бачення на цю проблему: за передачу стоків місту виступають партії «Голос», «Слуга народу» та «За майбутнє», проти — «Черкащани». Інші ж фракції ще не визначились.

photo_2021-06-25_11-58-32

«Окрім політики, тут немає нічого. Я розумію, що зараз наближаються вибори по 197 округу, хтось хоче підняти політичний рейтинг. Але, якщо бути об’єктивним, то мені що водоканал дорогий, що «Азот». Треба сідати за стіл переговорів, а не влаштовувати тут дебати і переносити це в політичну площину. Ми сьогодні не можемо реконструювати очисні споруди, бо ми не в змозі навіть 20 тролейбусів закупити, бо нам ніхто не дає кредиту. Своїх коштів у нас немає», — сказав Анатолій Бондаренко.

Можливо Вас зацікавить

Економіка
Не тримайте гроші під матрацами: черкащан закликають задекларувати свої доходи
Економіка
Новостворена земельна комісія Городищенської громади уже наповнила місцевий бюджет на понад 100 тис. грн
Економіка
Чия земля? Поки міжнародна насіннєва компанія доводить своє право на оренду паїв в Сагунівській громаді, вони заростають травою