Вшанувати пам’ять видатного українського поета Тараса Григоровича Шевченко завітали сьогодні шанувальники його безсмертного таланту до с. Моринці та Шевченкове Звенигородського району.

202 роки минуло з того часу, як світ осяяв безсмертний геній Тараса Григоровича, який в історію українського народу ввійшов не просто як поет, письменних, художник, громадський і політичний діяч, а людина, яка найбільше любила Батьківщину.

Розпочалося вшанування із запалювання свічок у каплиці на території моринського меморіального комплексу Національного заповідника “Батьківщина Тараса Шевченка” та покладанням квітів до пам’ятника Матері, яка привела на цей світ великого Генія.

Опісля гості свята на чолі з головою ОДА Юрієм Ткаченком, першим заступником голови облради Валентином Тарасенком та головою Звенигородської РДА Василем Довбушем оглянули експозицію меморіального комплексу, яка відображує місця, де пройшло дитинство ще малого Тарасика.

“Змінюються часи, змінюються герої, але Тарасове слово живе, бо воно про наші мрії, сподівання, про споконвічне прагнення жити у вільній, незалежній Україні. Два роки тому я Шевченка пізнав по-новому, коли його слова як рушійна сила об’єднала тисячі українців на Майдані, коли з його словами наші герої, наші воїни ішли і йдуть у бій, часто ціною власного життя захищаючи рідну землю. Мабуть, Шевченко пишався б сьогодні тисячами і тисячами українців – безстрашних воїнів, волонтерів, таких як Надія Савченко, які демонструють незламність українського духу”, – сказав у своєму вітальному слові очільник області.

Заповіт у Тараса Шевченка дуже простий, говорить Валентин Тарасенко: “пам’ятай своє минуле, поважай своїх батьків, своїх пращурів, люби свою землю і свій народ, і будь незламним у своїх поглядах і своїй вірі”.

Під час огляду меморіального комплексу Юрій Ткаченко звернув увагу всіх присутніх, що потрібно заохочувати туристів з усієї України і особливо зі східних областей відвідати шевченків край. В цьому напряму має проводитися системна робота, щоб у дітей змалечку було розуміння про значення Тараса Шевченка в історії України, щоб діти відчули дух вільного краю.

 – Ми передбачили кошти в обласному бюджеті якраз на дітей із Донецької та Луганської областей. Ми їх чекаємо вже цього літа. Передбачено відвідування Моринців, Шевченкового, Звенигородки, Канева, Чигирина, – додав перший заступник голови ОДА Віталій Коваль.

Далі урочисті заходи продовжилися вже в селі, де безпосередньо народився український Пророк – в с. Шевченкове. Офіційна делегація, до якої приєднався віце-прем’єр-міністр – міністр культури В’ячеслав Кириленко, поклала квіти до пам’ятника Траса Шевченку та привітала жителів села та гостей з цією знаменною датою.

 – Сьогодні рівно 202 роки як Бог послав нам нашого великого земляка, батька Тараса. А він своєю поезією, своїм життям врятував Україну, коли Російська імперія вже вирішила, що ні гетьманщини, ні козаччини, ну духу нашого, ні пам’яті, ні історії немає. А він взяв і відродив нашу мову, зробив її з народної літературною. Дав нам розуміння нашої долі. Він був і національний, і соціальний пророк. Був проти національного поневолення, але не терпів і несправедливості межи людьми. За це його образ зайняв своє почесне місце в хаті кожного українця. Від Австралії до Південної Америки, від Азії до Північної Америки – кругом стоять пам’ятники, і погруддя простому українському хлопцеві, який став Пророком, – звернувся до присутніх Кириленко.

На підтвердження цих слів земляків Шевченка привітав віцепрезидент Африканської ради в Україні Діало Ісса Сандіо, а його дочка прочитала вірш Тараса Шевченка “Мені однаково”:

“Я дуже радий знаходитися сьогодні серед вас в такий знаменний день. Дружба між Африкою і Україною розпочалася ще за часів Тараса Григоровича Шевченка, цьому є підтвердження. Тому я хотів би, щоб дружба між нашими країнами і далі процвітала. Щоб українці, які приїжджають в Африку ,почували себе комфортно, а африканці, які живуть в Україні, теж почували себе добре. Тому бажаю процвітання і миру вашій країні”.

Вшанували гості урочистих заходів і батьків великого українського поета, які своєю любов’ю допомогли сформуватися його геній. До їхніх могил вони поклали квіти.