Євген Лисенко загинув у повітряному бою під Житомиром. Він керував винищувачем МіГ-29 і в протистоянні з двома російськими літаками устиг збити один з них, але загинув від ворожих систем ППО.
За місяць до військового вторгнення Євгена призначили командиром.
«У свої 28 років Женя вже був льотчиком-інструктором. Йому зовсім мало лишалось польотів до присвоєння кваліфікації льотчика 1-го класу, – згадує свого друга військовий побратим і однокурсник Олексій. – Там був непростий бій і він летів самовіддано.
Євген родом із села Ротмістрівка Черкаської області. Закінчив Суворовське військове училище, Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба та одразу потрапив на службу в ЗСУ.
Майор Євген Лисенко був командиром Севастопольської бригади тактичної авіації ім. Покришкіна. Це одна з двох бригад, що відмовилися переходити на сторону Росії ще в 2014 році, і перебазувалася на Миколаївщину, а згодом на територію Західної України.
«У 12 років вирішив, що буде військовим. А з першого курсу училища визначився, що льотчиком. І від мрії своєї не відступив, – розповідає мама загиблого Світлана Лисенко. – Казала йому, що давай ще подамо кудись документи, раптом не пройдеш. А він: “Нікуди більше. Як не пройду – наступного року знову вступатиму на льотчика».
У Євгена залишилася дружина Катерина та двоє маленьких дітей – Єлизавета і Єгор.
«Потрібно захистити тих дітей, які вже стали сиротами!» – останні слова, які Женя сказав матері.
Поховали Героя 12 березня у рідному селі Ротмістрівка.
Інна Іщук
