Подивитися цікаві фільми, на які ніколи не вистачало часу, прочитати книгу, що вже пів року чекає на полиці біля ліжка, зіграти з дітьми/друзями у твістер – такі та ще безліч інших можливостей з’явилися у багатьох українців, які можуть собі на час карантину дозволити дистанційну роботу. Проте це не тільки час для домашніх розваг, спорту і самопізнання, це ще й розумний розподіл прав і обов’язків, посилена турбота про своє здоров’я і здоров’я своїх рідних. А коли в домі є діти, тим паче різного віку, це ще організація такого режиму відпочинку і праці, який би хоч в певній мірі задовольняв усіх членів родини. 

Наше видання продовжує низку історій про черкащан, які пішли на добровільну самоізоляцію. Наступна героїня – волонтерка, засновниця ініціативної групи “Синергія”, мама трьох дітей Тамара Борисова.

Дотримуєтеся карантину?

– Карантину ми дотримуємось частково. Оскільки у нас в родині є і військові, і медичні працівники, повна ізоляція від зовнішнього світу для нас неможлива. Чоловік щоденно на роботі, я у справах волонтерських часто за кермом та і маму з лікарні доводиться забирати, щоб хоч трохи менше контактувала з людьми в транспорті.

Дітям, мабуть, найважче, вони звикли до фізичних навантажень, великого кола спілкування і свіжого повітря.

Які заходи захисту застосовуєте для себе та рідних?

– Щоб хоч трохи провітрити квартиру і себе, ми виходимо в безлюдні місця, уникаємо спілкування зі сторонніми людьми. Ліфтом не користуємось. Двері та домофон відчиняємо або в рукавичках, або ще зручніше – серветкою, яку одразу викидаємо. Беремо з собою серветки завжди, щоб і на зворотньому шляху було чим відкрити двері. Звісно, велику увагу приділяємо дезинфекції. Рукавички, спреї дезинфікуючі, маски використовуємо, вдома провітрювання, зволоження та кварцування приміщення після повернення всіх додому, щоб дезинфікувати верхній одяг, взуття, візочок тощо.

Чим розважаєте себе і своїх рідних?

– Якщо не брати до уваги причину карантину, ризики, страхи та наслідки, то ми дуже любимо, коли всі вдома. На цей випадок у нас завжди є купа настільних ігор, фарб, нарисів картин, задумів та планів. Але цей карантин у нас вийшов якийсь кулінарний. Ще ніколи ми так багато не пекли з дівчатами. Щодня щось вигадуємо.

Обираємо цікаве кіно, заварюємо каву та какао і тестуємо нові рецепти.

Менша доня теж дуже любить веселу компанію сестер і джаз. Коли всі вдома – їй просто щастя – постійно в когось на руках, спілкування, музика, сміх, і замість іграшок – все до чого дотягнеться: ложки, чашки, баночки.

Як відбувається дистанційне навчання з дітьми?

– У дітей по пів дня школа за звичним розкладом, вчителі неймовірні молодці. Налагодили зворотній зв’язок, контроль та цікаву подачу матеріалу. Я уявляю, як їм складно було в перші тижні, а ще за умови, що в більшості вдома теж діти. І часто навіть не шкільного віку.

Які креативні заняття порадите іншим?

– Рецепт один – менше гортати стрічку новин, більше співати, танцювати, сміятися та спілкуватися один з одним.

Для батьків окремо – не вимагайте від дітей і вчителів неможливого. Скорше за все в стіни школи до кінця року діти вже не повернуться. І прогалина в шкільній програмі ніщо в порівнянні з тим стресом, який відчувають зараз наші діти. Навіть зовні байдужі важко переносять різкі зміни. І, перебуваючи в такому нервовому інформаційному полі, діти не можуть не відчувати страх. Страх втрат, страх змін, страз невизначеності. Він не тільки у нас, але і у наших дітей. Допоможіть їм пройти цей етап без додаткового нервового навантаження.

Які фільми, серіали, книги порадите для перегляду/прочитання, щоб не занудитися дома?

– Книги у мене зараз виключно за шкільною програмою і зовсім дитячі. Що стосується серіалів, то я б порадила подивитися “Вічність”, “Грішниця”, “Молодий Папа”, “Надзвичайно англійська скандал”, “Доктор Херроу”, “Кров і нафта”, “Гострі картузи”, “Менталіст”, “Дивовижні історії”. Серед мультфільмів – “Вперед”, “Єті”, “Думки”, “Вперед і вгору”, “Мінлива хмарність, часом фрикадельки”.

Як швидко, за вашими підрахунками, закінчиться карантин?

– Думаю, цей карантин надовго, тому слід пристосовуватись, звикати, знаходити позитив. Реально розумію, що мінімум до червня всі ми будемо вдома.

Перша справа, яку зробите після закінчення карантину?

– Перше, що зробимо, це з рідними зустрінемось, зараз бережем їх, з друзями будем довго сміятися і обійматися.