455 — Вандали захопили Рим, після чого грабували його протягом двох тижнів
1537 — Спеціальною буллою Папа Римський Павло III визнав індіанців людьми з душами і заборонив перетворення їх на рабів.
1652 — під Батогом козацько-татарські війська під керівництвом Богдана Хмельницького розгромили армію Речі Посполитої на чолі з М. Калиновським.
1842 — побачив світ перший том роману Миколи Гоголя «Мертві душі».
1851 — Штат Мен (США) першим ввів на своїй території «сухий закон».
1857 — Джеймс Гіббс (James Gibbs) з Вірджинії запатентував однониткову стіжкову швейну машинку.
1859 — На острові Хонсю (Японія) засновано місто Йокогама.
1896 — Італієць Ґульєльмо Марконі запатентував радіо.
1918 — Німецька імперія та Австро-Угорська імперія юридично визнали владу гетьмана в Україні.
1924 — американський Конгрес надав громадянство усім американським індіанцям.
1946 — У результаті проведеного в Королівстві Італія плебісциту ліквідовано монархію і проголошено створення Італійської Республіки.
1953 — коронація Єлизавети ІІ, королеви Великої Британії.
1962 — У місті Новочеркаську Ростовської області (Російська РФСР, СРСР) жорстоко придушено демонстрацію робітників, що протестували проти підвищення цін — загинуло 24 людини, поранено 39 чоловік.
2010 — депутати Національної асамблеї Квебеку одностайно прийняли законопроект про визнання Голодомору 1932—1933 рр. геноцидом українського народу та проголосили День пам’яті жертв Голодомору.
Народились:
1449 — Доменіко Гірландайо, італійський художник доби Раннього Відродження, представник флорентійської школи.
1740 — Донасьєн Альфонс де Сад (маркіз де Сад), французький письменник, філософ, основоположник садизму (пом. 2 грудня 1814 року).
1743 — Алессандро Каліостро (Джузеппе Бальзамо), авантюрист, який видавав себе за мага, гіпнотизера та масона високого ступеня серед верхівок європейського суспільства.
1807 — Сошенко Іван Максимович, український маляр і педагог; один із найближчих друзів Тараса Шевченка, брав активну участь у його звільненні з кріпацтва
1835 — Пій X, Папа Римський (1903–1914).
1840 — Томас Гарді, англійський романіст, новеліст та поет.
1841 — Федеріко Дзандоменегі, італійській художник, представник імпресіонізму. Син італійського скульптора П’єтро Дзандоменегі.
1857 — Карл Адольф Г’єллеруп, данський поет та письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1917.
1863 — Первухін Костянтин Костянтинович, живописець-імпресіоніст, пейзажист, ілюстратор. Художню освіту здобув в харківському реальному училищі у Д. І. Безперчого та в харківській художній школі М. Д. Раєвської-Іванової, в Санкт-Петербурзі брав приватні уроки у І. Ю. Рєпіна. Брат письменника Михайла Первухіна.
1863 — Фелікс Вейнгартнер, австрійський диригент, композитор і піаніст.
1868 — Андерс Федір Фердинандович, інженер- конструктор, конструктор першого в Україні дирижабля.
1904 — Джонні Вайссмюллер, американський спортсмен-плавець, п’ятиразовий олімпійський чемпіон, а також актор, найвідоміший виконавець ролі Тарзана.
1919 — Тимошенко Юрій Трохимович (Тарапунька), український артист естради, актор.
1928 — Ященко Леопольд Іванович, український музикознавець, фольклорист, диригент, композитор, засновник та керівник хору «Гомін».
1929 — Галина Гнатівна Хоткевич, українська писанкарка у Франції, популяризаторка життя та творчості Гната Хоткевича (пом. 26 лютого 2010 року).
1936 — Голубничий Володимир Степанович, український легкоатлет, олімпійський чемпіон, рекордсмен світу зі спортивної ходьби.
1942 — Кірич Едуард Ілліч, український художник-аніматор, художник та сценарист, лауреат Шевченківської премії, народний художник України.
1945 — Річард Лонг, британський художник, авангардист, представник концептуального мистецтва, ленд-арту.
1946 — Лупій Ярослав Васильович, український кінорежисер («Данило — князь Галицький», «Хліб дитинства мого»).
1953 — Барна Володимир Андрійович, український поет, журналіст, громадський діяч.
