21 березня на Черкащині діятимуть графіки відключення світла
З ініціативи молоді Черкас у місті вдруге відбувся благодійний бал (ФОТО, ВІДЕО)
Пішла з життя медична сестра Черкаського кардіоцентру
У Черкасах триває оновлення та прибирання парків і скверів
В Уманському національному університеті призначили нову виконувачку обов’язків ректора
У ставку в селі на Черкащині сталася задуха риби: що про це говорять фахівці?
Місяці невідомості: “на щиті” повертається смілянин, який поліг у Курській області
Медицина, спорт, підтримка ветеранів: готуються зміни до бюджету черкаської громади
Найближчі дні середньодобова температура на Черкащині почне зростати
Підприємець із Золотоніщини виправдовував збройну агресію рф
У Жашкові 24-річний чоловік викрав дорожню скульптуру «Хлопчик-перехід»
28 березня в Корсунь-Шевченківському попрощаються з Сергієм Русіновим
Перший випадок отруєння грибами на Черкащині цьогоріч зафіксували ще в лютому
- Видання Вичерпно
- Новини
- Чай, кава, генератор: як черкаські заклади працюють в умовах відключень світла?
Чай, кава, генератор: як черкаські заклади працюють в умовах відключень світла?
Українська енергетика наразі переживає одні із найважчих часів за історію існування держави. У таких умовах заклади почали шукати нові рішення, аби продовжувати роботу в умовах постійного відключення світла. Якщо раніше наявність генератора була запасним варіантом, то наразі це першочергова необхідність.
Журналістка онлайн-видання “ВиЧЕрпно” поспілкувалася із власниками та співвласниками черкаських закладів та запитала, скільки коштує день роботи на генераторі, чим потрібно жертвувати під час блекаутів і чому продовжувати роботу все ж краще, ніж закрити заклад.
Михайло Іскімжі, співзасновник мережі закладів “Шо Тут”
Адаптація до графіків
Уперше з відключеннями світла «Шо тут» зіткнувся ще два з половиною роки тому. Уже тоді ми зрозуміли — закладу потрібен генератор. Спочатку взяли його в оренду у знайомих. Згодом вирішили придбати власний. Скористалися державною програмою «Доступні кредити 5–7–9%».
Відтак у нас є генератор, який коштує близько 600 тисяч гривень, придбаний у кредит під 7% річних. Однак, у нашому випадку, він не може покрити всіх потреб об’єкта, тому доводиться жертвувати тим, чого клієнт не бачить. Десь обмежуємо використання нагрівальних елементів для персоналу, щоб була просто тепла вода. Десь скорочуємо меню — наприклад, не використовуємо пароконвектомат, який споживає 12 кВт за годину.
Перехід на дизельні генератори
Наразі в нас відкриті пʼять закладів, з яких два мають повноцінну кухню. Усі заклади забезпечені генераторами. Спочатку це були переважно бензинові генератори, однак вони дуже шумні й мають невеликий ресурс. Тому дійшли висновку, що варто на всіх об’єктах перейти на дизельні генератори, які забезпечують стабільнішу роботу та рідше ламаються. Проте взимку їх важче запускати. Щоранку до закладів приїздить людина, яка допомагає їх завести.
За місяць роботи в умовах графіків відключень світла 5/1,5 наша мережа використовує близько 10–12 тонн дизельного пального, що еквівалентно приблизно пів мільйону гривень.
Бізнес в умовах постійної кризи
Робота зараз — це як човен, в який попали автоматною чергою, і ти бігаєш, латаєш ці дірки, нова відкривається, і тобі треба її прикривати. Наше завдання вберегти цей човен.
Ми взяли на себе такі обовʼязки: попри все виплачувати регулярно зарплати й розраховуватися з постачальниками, слідкувати за якістю. Тому, на мою думку, генератор допомагає нам виконати всі зобов’язання перед людьми, які в нас працюють. А якщо з прибутку щось залишиться і нам, як власникам, то це здорово.
Вартість генератора та ціни в меню
Деякі заклади додають до чека вартість за генератор, але, як на мене, то правильно просто десь збільшувати вартість позицій в меню, а не додавати такий пункт. Це все ж “ред флаг” для закладів, адже це може негативно вплинути на репутацію закладу.
Заклад як простір для роботи
Коли діяли стабільні графіки ми вибудували певну формулу роботи, адже до нас часто приходили клієнти з ноутбуками. Деякі люди могли сидіти в закладі протягом 8-10 годин, займаючи стіл на 6-8 персон. Тому ми прийняли рішення, що виділяємо певну кімнату, де люди можуть підзарядитись, попрацювати з ноутбуком.
Стратегія на майбутнє
Для нас важливі люди, бо ми працюємо для них. Якщо ситуація зі світлом буде такою ж, то, звичайно, плануємо купувати додаткові джерела генерації світла.
Юлія Маринченко, співвласниця закладів “Крихітка Шу”
Робота пекарень під час відключень
Генератор для закладу брали ще два роки тому за підтримки державної програми. Однак друга пекарня “Крихітка Шу” не забезпечена додатковим живленням, тому прийняли рішення, що пекарі будуть працювати в цьому закладі, на Митниці, а туди лише відвозитимемо випічку. Відповідно, там збільшився штат, генератор потужний і витягує роботу, однак зросли й витрати. Попри те, що й тариф по оплаті за світло для бізнесу зріс, то в середньому ми сплачували 70 тисяч гривень. На жаль, не знаю, у скільки обходиться генератор, але заливаємо в нього щодня 60 літрів дизелю (станом на 10 лютого, 1 літр дизельного пального коштує 60,55 грн, – ред.).
Оптимізація витрат
Коли працює генератор, ми не вмикаємо кондиціонер, працюють лише необхідні пристрої, прогріваємо лише один зал кондиціонером, а решту — коли дають світло.
Робота “в мінус” і кадрове питання
Наразі вся робота йде “в мінус”. Закриватись не хочемо, адже потім буде складно знайти персонал. Людям треба робота. Пам’ятаю, коли ми тільки відкрилися, то перше літо ми працювали ще без генератора під час відключень. І люди приходять: “Ой, тут немає генератора, пішли звідси”. Для нас це було дуже неприємно, але ми добились свого: встановили генератор, при цьому це ніяк не відобразилось на цінах. Стараємось не втрачати клієнтів.


Допомога держави та перспективи
Ми подали заявку на державну допомогу “Енергодопомога ФОП”, аби отримати 15 тисяч гривень на пальне для закладу. Звичайно, цих коштів вистачить, аби тричі заправити генератор. Це не дуже рятує, але вже краще. Зараз держава нам, на жаль, ніяк не може допомогти. Вона тільки ускладнює роботу своїми податками, обмеженнями. Якщо така ситуація зі світлом буде продовжуватись, то будемо думати про закриття. Йти “в мінус”, брати кредити на те, щоб людям виплачували зарплату, заправляти генератор, заради чого? При цьому сам страждаєш, бо ти не можеш витягнути заклад. Тому зараз маємо надію лише на покращення ситуації зі світлом, весну та тепло.
Сергій Боїн, власник “Бо Хліб” Черкаси
Перехід на резервне живлення
З першими відключеннями світла, у серпні 2024 року, придбали перший генератор в заклад на Митниці. Але вже після трьох місяців використання прийняли рішення перевести заклад на безперебійну систему резервного живлення. Також підлаштували випікання хліба під графіки відключення світла, адже наші печі не могли працювати на генераторах. Всі інші позиції в нашому меню ми могли готувати й під час відключення.
Всі заклади наразі працюють під час блекаутів. Але у випадку великого дефіциту світла, нам інколи приходиться закривати заклади на годину раніше. Бо навіть з інверторами та генераторами ми не можемо забезпечити повноцінну роботу.
Витрати на генератори
Вартість одного генератора складає 100 тисяч гривень. Паливо обходиться 2500-3000 гривень на день. Обслуговування близько 10 тисяч в місяць для одного.
Оптимізація та стійкість бізнесу
На жаль, були періоди, коли робота виходила “в нуль”. Зараз всім бізнесам дуже непросто. Але думок про закриття закладу в нас не було. Були тільки думки, як забезпечити заклади світлом, як оптимізувати всі процеси, щоб і надалі заклади могли працювати.
На щастя, гості здебільшого завжди входять в наше положення. Дехто навіть проводить у закладі більше часу, адже тут тепло і є інтернет. Для нас такі люди — так само бажані гості.
Черкаські заклади, які зачинилися через відключення світла
Через складну ситуацію з електропостачанням у Черкасах частина закладів громадського харчування була змушена тимчасово припинити роботу.
Серед них — піцерія “Тепло”, заклад “Granatto”, а також “Pasta la Vista”. Останній заклад згодом таки відновив роботу.
Попри труднощі, частина закладів намагається адаптуватися до нових умов і продовжує працювати. Водночас для декого відключення світла стали критичними. Підприємці сподіваються на стабілізацію ситуації, адже за кожним закладом стоять люди — працівники та гості.






