Цьогоріч на Черкащині вполювали п’ятеро шакалів

Із початку 2026 року на Вінниччині, Кіровоградщині та Черкащині було добуто восьмеро вовків та 13 шакалів.

Інформацію про це повідомили на фейсбук-сторінці Центрально-Західного міжрегіонального управління ЛМГ.

Зокрема, на Вінниччині — шість голів вовка й чотири шакали, на Кіровоградщині — дві голови вовка й чотири — шакала, на Черкащині — п’ятеро шакалів.

Нагадаємо, що на початок 2025 року за результатами зимового обліку в мисливських угіддях ЦЗ МРУ ЛМГ зафіксовано 317 вовків, 234 з них — на Кіровоградщині. У 2024 році нарахували в трьох областях 185 вовків.

Залишається великою кількість лисів — 12 601 голова (у 2024 році — 12 801 голова).

“Це — невтішний факт, адже лис є переносником сказу для диких та свійських тварин”, — йдеться в повідомленні.

У Вінницькій, Кіровоградській, Черкаській областях різко збільшилася кількість шакалів — 172 у 2025 році проти 14 у 2024 році, єнотоподібної собаки — 1 107 проти 467 у 2024 році.

Взагалі в Україні швидко зростає чисельність звичайного шакала (Canis aureus). Якщо раніше цей хижак траплявся переважно на півдні, то тепер його можна зустріти вже в центральних та навіть західних регіонах.

Що загалом відомо про шакалів?

Ще за доби Запорізької Січі, коли шакалів називали “чокалками”, вони мешкали в степах Дніпровського краю. Перші підтверджені зустрічі з цим видом у сучасній Україні зафіксували наприкінці 1990-х.

Шакал схожий на невеликого вовка, важить до 15 кілограмів, живе парами та веде нічний спосіб життя. Вдень він ховається в густих чагарниках біля водойм. Його харчування дуже різноманітне: від дрібних гризунів, птахів, риби та рептилій до фруктів і зернових.

Здоровий шакал уникає контакту з людьми й для дорослої людини небезпеки не становить. Небезпеку можуть нести лише хворі на сказ особини, що актуально для всіх диких ссавців. Водночас тварини є загрозою для свійської птиці та худоби.

За час дії воєнного стану фауни в лісах побільшало. Користувачі мисливських угідь продовжують підгодівлю диких тварин, турбуються про лісових мешканців, не зважаючи ні на активну підготовку до весняного садіння лісу, ні на війну в країні.