Цивільний корпус «Азов», який створювався передусім як надійний тил для добровольчого полку «Азов», і мав перебрати на себе в першу чергу просвітницькі та волонтерські функції, все частіше бере участь у  різноманітних акціях і суспільно-політичних подіях. Ставлячи перед собою амбітні цілі, вони не приховують, що, можливо, для їх досягнення оберуть і політичний шлях.

Наразі ж цивільний корпус «Азов», що базується в Черкасах, активно займається забезпеченням фронту усім необхідним, підтримує громадський порядок в місті, бореться з браконьєрами та проводить військово-патріотичні вишколи для молоді.

Найчастіше молодь, яка приєднується до «азовського руху», має яскраво виражені націоналістичні погляди та прагне розповсюдити «ідею нації» по всій території України.

Журналіст інтернет-видання  «ВиЧЕрпно» поспілкувався з членом ЦК «Азов» у м. Черкаси  Юрієм Тертишником про національну ідею руху та кінцеву мету, до якої вони йдуть.

– З початком антитерористичної операції в Україні утворилося безліч добровольчих рухів. Чому саме «Азов»?

– Тому що «Азов» найбільш близький мені по ідеології. Я націоналіст, полк націоналістичний. До того ж  ми йшли туди великою компанією із 17 друзів. Всі пройшли: хтось раніше, хтось пізніше.

– Важко було попасти?

– Ми приїхали в Київ, подали заяву і поїхали додому чекати відповіді. Коли отримали відповідь, відразу поїхали на навчання. Перший же день у нас почався із тренувань. Це і фізична підготовка, і тактика, медична підготовка. Приблизно через місяць нас відправили в зону АТО в селище Урзуф між Бердянськом і Маріуполем. Ми потрапили у підрозділ, де служать наші воїни з Черкас.

– Але ж не всі попадають в «Азов», хто хоче? Є ж якийсь відбір?

– Звичайно, не всі. Ми писали тести, проходили співбесіду, під час якої дізнавалися про наші погляди. Нас перевіряла внутрішня розвідка полку на предмет того, щоб ми не були шпигунами чи подвійними агентами.

Важливі, звичайно, і фізичні якості. Там дивляться, чим взагалі ти можеш бути корисний полку.

Після всієї перевірки тобі кажуть, чи можеш ти служити в «Азові».

Але те, що ти потрапив до «Азову» не значить, що ти там залишишся. З полку дуже легко вилетіти, якщо побачать, що ти не відповідаєш ідеям «азовського» руху. У нас одна з найкращих ситуацій серед добровольчих підрозділів з дисципліною. Тому якщо хтось хоч раз буде помічений за вживанням, наприклад, спиртних напоїв, його відразу виженуть з полку і більше не дадуть шансу повернутися.

– Ви пройшли тренування, здобули певний досвід, зараз є членом цивільного корпусу «Азов», як збирається надалі застосовувати набуті знання?

– Я розумію, якщо буде необхідність, я  повернуся в зону АТО, я зможу ці знання застосувати на практиці. Це мій обов’язок як патріота. Я не вважаю, що за ті 11 місяців, що я пробув на Сході, я віддав свій борг перед народом. Ми здобули важливий життєвий досвід і не збираємося його витрачати дарма. Тому готові будь-якої миті стати на захист своєї держави.

На тренуваннях ми  викладалися на всі 100%, але важко не було, тому що ти розумієш, що піт, бруд це ніщо в порівнянні зі справжніми бойовими діями. Тому що я знав, що від здобутих знань і вмінь зараз, може залежати моє життя і життя мого товариша потім.

Нас тренували не тільки як піхоту, але й як мінометників, кулеметників, давали деякі ази артилерії. Коло здобутих знань і вмінь було досить широке.

– Як ваші рідні віднеслися, що ви пішли саме у «Азов»?

– З рідним, якщо чесно, були непорозуміння. У мене бабуся і дідусь, тітка живуть у Донецьку. Вони не розуміють мого вчинку піти у «Азов».

– Як вдається поєднувати  роботу і активістську діяльність у «Азові»?

– Просто потрібне бажання і тоді все вийде. Що ж стосується діяльності в «Азові», то ми намагаємося концентруватися на якомусь одному завданні, якісно його виконати і тоді вже переключатися на інше.

– Не можу не спитати про ваш символ, що він означає? Адже нерідко його порівнюють з символом націонал-соціалістичної Німеччини.

– Символ «Азову» розшифровується як «ідея нації» – це перехрещені літери «N» староукраїнська й «І». Це те, за що ми боремося, куди ми йдемо. Ми організовуємо навколо себе людей і хочемо, щоб наша нація прийшла до перемоги в будь-яких аспектах державного буття.

– Вас нерідко звинувачують у крайньому радикалізмі, навіть у нацизмі. Чи є для цього підґрунтя?

– У нас самостійна ідеологія. Знаєте, всі ці люди можуть бути більш чи менш радикальними, схибленими на ідеї, але всі вони патріоти і у всіх їх одна мета – щоб Україна була вільна і соборна.

Для нас рідна українська земля і ми за неї будемо боротися. Але ми з повагою ставимося до інших національностей. Просто для нас наша земля найсвятіша.

– Як ви відноситеся до різноманітних нетрадиційних спільнот?

– В цьому плані у нас чітка позиція: вони можуть існувати, але вони не мають ніякого права проводити будь-яку агітацію.

– Також у сторону «азовців» звучали звинувачення, що до вас приєднуються люди з кримінальним минулим. Як ви можете це прокоментувати?

– Я не можу сказати, що  у нас зовсім немає таких людей. Але я впевнений, що їх зовсім невеликий відсоток. А з цього відсотка багато таких, які мають судимості за націоналістичні погляди. Так само наш керівник Андрій Білецький, який сидів за те, що він патріот України.

– Зараз ви не тільки займаєтеся волонтерством і військовим вишколом молоді. Ви долучаєтеся і самі стаєте організаторами різноманітних акцій в місті, впливаєте на політичну ситуацію, боретеся з різними негативними суспільними явищами, наприклад, браконьєрством. Чому вирішили розширити коло своєї діяльності?

– Тому що є мета, до якої ми йдемо ось такими кроками. Наприклад, ми об’єдналися заради боротьби з браконьєрами з районною радою, «Автомайданом», рибохороною, екологічною інспекцією, поліцією. Розбили черкаський район на сектори, де ми діяли. Останній раз ми близько 10 днів жили в лісі, ходили в рейди, намагалися припинити незаконний вилов рибних ресурсів. Були як задоволені нашими діями люди, так і навпаки, кому ми завадили бізнес робити. Але екологічну катастрофу попередити значно важливіше, ніж чиїсь приватні інтереси. Адже ми маємо дбати про наше майбутнє.

– Чого хоче досягти «Азов»? Яка ваша кінцева мета?

– Ні для кого не секрет, що «азовський» рух хоче прийти до влади. Ми хочемо «ідеєю нації» «заразити» людей, щоб вона стала їхнім орієнтиром, вони жили нею. Я сам подумую піти в депутати міської ради.

Наша мета залишається незмінною – звільнення всіх окупованих територій, встановлення в державі повної проукраїнської позиції, виховання підростаючого покоління в любові до рідної землі.

Ми маємо стати прикладом для Європи. Головне не зупинятися і йти до тієї мети і тоді, яка б далека вона не була, ми її досягнемо.

– Не боїтеся, що влада зіпсує ваші найкращі прагнення?

– Люди, які хочуть поживитися за рахунок народу – не уживаються у нас. Нам з ними не по дорозі.