21 березня на Черкащині діятимуть графіки відключення світла
З ініціативи молоді Черкас у місті вдруге відбувся благодійний бал (ФОТО, ВІДЕО)
Пішла з життя медична сестра Черкаського кардіоцентру
У Черкасах триває оновлення та прибирання парків і скверів
В Уманському національному університеті призначили нову виконувачку обов’язків ректора
У ставку в селі на Черкащині сталася задуха риби: що про це говорять фахівці?
Місяці невідомості: “на щиті” повертається смілянин, який поліг у Курській області
Медицина, спорт, підтримка ветеранів: готуються зміни до бюджету черкаської громади
Найближчі дні середньодобова температура на Черкащині почне зростати
Підприємець із Золотоніщини виправдовував збройну агресію рф
У Жашкові 24-річний чоловік викрав дорожню скульптуру «Хлопчик-перехід»
28 березня в Корсунь-Шевченківському попрощаються з Сергієм Русіновим
Перший випадок отруєння грибами на Черкащині цьогоріч зафіксували ще в лютому
Різниця між цифрами та реальністю: як черкащани оцінюють прожитковий мінімум в Україні? (ФОТО, ВІДЕО)
Уряд України планує з 1 січня 2026 року змінити прожитковий мінімум та мінімальну зарплату.
У 2025 році ці показники не переглядали, тепер вони дещо зростуть, зокрема:
- мінімальна зарплата — з 8 000 гривень до 8 647 гривень (зростання на 8%);
- загальний прожитковий мінімум — з 2 920 гривень до 3209 гривень (+9,9%);
- для працездатних осіб — із 3 028 гривень до 3 328 гривень (+9,9%);
- прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність,— з 2 361 гривні до 2 595 гривень (+9,9%).
Про те, як сильно відрізняється прожитковий мінімум від реального мінімального бюджету для життя, як він впливає на розміри соціальних виплат, стипендій, допомог, штрафів та багато іншого — читайте й дивіться в матеріалі журналістів видання “ВиЧЕрпно”.
Що таке прожитковий мінімум і яку функцію він виконує в економіці держави?
За інформацією, розміщеною на сайті Міністерства фінансів України, прожитковий мінімум — це вартісна оцінка споживчого кошика, що містить мінімальні набори харчових продуктів, непродовольчих товарів та послуг, необхідних для збереження здоров’я людини й забезпечення її життєдіяльності.
“Простими словами — прожитковий мінімум — це та сума, на яку орієнтується уряд і вона надається громадянам України для забезпечення мінімальних базових потреб. Це — для виживання, а не для достойного життя”, — зазначила в коментарі журналістам видання “ВиЧЕрпно” доцентка кафедри економіки та міжнародних економічних відносин Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, кандидатка економічних наук Наталія Третяк.
Відповідно до пп. 4 п. 2 ст. 41 Бюджетного кодексу, до вступу в силу, Закону про Державний бюджет України, на поточний бюджетний період прожитковий мінімум застосовується в розмірах і на умовах, що діяли в грудні попереднього бюджетного періоду.
Прожитковий мінімум виконує соціально-економічну функцію, адже слугує базою для:
- визначення рівня бідності населення;
- розрахунку соціальних виплат, пенсій, допомог;
- формування державних соціальних стандартів і гарантій.
Як саме в Україні розраховується прожитковий мінімум сьогодні?
“Сьогодні прожитковий мінімум в Україні визначається на основі споживчого кошика, який включає набір харчових продуктів, непродовольчих товарів і послуг, необхідних для людини”, — зазначила фахівчиня Наталія Третяк.
Його розмір встановлює Верховна Рада у законі про Державний бюджет на відповідний рік. Фактично ж цифра прожиткового мінімуму є адміністративно встановленою, а не розрахованою за реальними цінами, оскільки держава давно не проводить оновлені економічні обрахунки.
Коли востаннє оновлювали споживчий кошик, який лежить в основі цього розрахунку?
Останнє офіційне оновлення споживчого кошика в Україні відбулося у 2016 році. Тоді Кабінет Міністрів затвердив перелік товарів і послуг, який мав відображати «мінімальні потреби» українця. Відтоді ціни й структура споживання змінилися кардинально, але сам кошик — ні.
Наскільки чинна методика відповідає сучасним економічним реаліям?
Фактично — вона давно застаріла. Сучасні експерти й навіть державні органи визнають, що чинний прожитковий мінімум не відображає реальних потреб людини. Його розмір суттєво нижчий за фактичну вартість життя. Наприклад, реальний прожитковий мінімум, за оцінками аналітиків, може бути у два-три рази більшим за офіційний. Тому зараз в Україні обговорюється нова методика розрахунку, яка має базуватися на реальних цінах і сучасних стандартах споживання.
Чи може українець реально прожити на суму чинного прожиткового мінімуму?
За даними Мінсоцполітики й НАЗК, практично — ні. У 2025 році прожитковий мінімум для працездатної особи залишається на рівні 2 920 гривень, а для осіб, які втратили працездатність — 3 028 гривень. Цієї суми недостатньо навіть для базових витрат на харчування, не кажучи вже про комунальні послуги, ліки чи транспорт.
Як сильно відрізняється прожитковий мінімум від реального мінімального бюджету виживання?
“За оцінками економістів та експертів, реальний прожитковий мінімум у 2025 році перевищує 10 тисяч гривень. Тобто офіційний показник занижений утричі”, — стверджує Наталія Миколаївна Третяк.
До прикладу, лише базові харчові продукти на місяць для однієї людини сьогодні коштують близько п’яти-шести тисяч гривень.
За даними українських аналітичних центрів, станом на вересень 2025 року реальний прожитковий мінімум складав:
- для працездатних осіб — 10 385 гривень;
- для осіб, які втратили працездатність — 8 700 гривень;
- для дітей — від восьми до дев’яти тисяч гривень.
Соціальні наслідки
Прожитковий мінімум є також і базовим розрахунковим показником. Саме від нього залежать розміри пенсій, аліментів, стипендій, лікарняних, допомоги малозабезпечним сім’ям. Навіть штрафи, судові збори чи держмита часто визначаються в “прожиткових мінімумах”.
Звідси, як наслідок, — суми пільг та соціальних допомог залишаються низькими й пенсіонери, наприклад, отримують виплати, які не покривають навіть половини їх базових потреб.
Загалом же, за словами кандидатки економічних наук Наталії Третяк, заниження цього показника автоматично зменшує всю систему соціальних стандартів.
Отож чи є ризик, що “заморожений” мінімум поглиблює соціальну нерівність? Так, і це вже відбувається. Офіційно держава звітує про стабільність соціальних показників, але фактично різниця між бідним та середнім класом зростає, адже реальні доходи знецінюються через інфляцію, тоді як прожитковий мінімум роками не змінюється.
Динаміки й порівняння
Як зазначали журналісти видання “ВиЧЕрпно” вище, споживчий кошик, за яким і проводяться основні розрахунки, востаннє оновлювали у 2016 році. За цей час ціни зросли майже втричі, а офіційний прожитковий мінімум — лише на 1,5 раза. Тобто, він відстає від інфляції у понад два рази.
- Довідково:
Інфляція — це тривале зростання загального рівня цін на товари та послуги, що призводить до зниження купівельної спроможності грошей. Це означає, що з часом на одну й ту саму суму грошей можна купити менше товарів.
Станом на осінь 2025 року, інфляція становить вже близько 11,9% річних, але уряд не переглядає прожитковий мінімум уже два роки поспіль.
Якщо ж порівняти рівень прожиткового мінімуму в сусідніх країнах, наприклад, то ситуація в них здається дещо кращою:
- Польща: 1 010 злотих (~ 10 500 гривень) на особу;
- Румунія: мінімальна зарплата — 4 050 RON (~ 33 000 гривень);
- Молдова: мінімальна зарплата — 55 00 леїв (~ 9300 гривень).
Отож можна зробити висновок, що навіть найбідніша країна Європи — Молдова — має показник утричі вищий, ніж Україна.
Чи планує уряд змінювали підхід до визначення прожиткового мінімуму?
Як зазначає міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін, нині прожитковий мінімум використовується як розрахункова величина для великої кількості виплат, що не відповідає його соціальному призначенню. Для розв’язання цього питання, законопроєктами №13466, 13467, 13468 та 13469 передбачено запровадження базової величини, як умовної грошової одиниці, яка не має соціального навантаження. Це створить можливість для підвищення розміру прожиткового мінімуму та наблизить його до фактичного прожиткового мінімуму.
“До ухвалення цієї ініціативи ми не можемо здійснити перегляд прожиткового мінімуму, адже він створить значний тиск на бюджети соціальних фондів та інші бюджети”, — наголосив Денис Улютін.
Що заважає ухвалити нову й більш реалістичну методику?
Основна причина — дефіцит державного бюджету. Якщо ж підняти прожитковий мінімум до реального рівня, автоматично мають зрости всі соціальні виплати, пенсії та зарплати бюджетників, що потребуватиме додатково десятки мільярдів гривень. Саме з цієї причини уряд поки й утримується від радикальних змін.
Загалом же, за попередніми розрахунками експертів Мінфіну, якщо встановити реальний прожитковий мінімум у межах 10 тисяч гривень, видатки на соціальні програми можуть збільшитися у 2,5-3 рази. Це суттєво “вдарить” по бюджету в умовах воєнного часу, тож реформа можлива лише поетапно.
Думка суспільства
Зважаючи на думку людей, яких опитали на вулицях міста Черкаси журналісти видання “ВиЧЕрпно”, більшість черкащан сприймають прожитковий мінімум як суто формальну, умовну цифру, яка не має нічого спільного з реальним рівнем життя. Для людей ця цифра вже втратила практичне значення — вона не використовується як орієнтир у сімейних бюджетах і сприймається скоріше як “ілюзія стабільності”.
“Для мене — 2 920 гривень — надто мала сума, якщо йдеться про життя протягом місяця. Інколи цих грошей не вистачає навіть на оплату комунальних послуг, не те щоб на забезпечення базових потреб. Загалом же в місяць я витрачаю близько 20 тисяч гривень. Це, звісно, без покупок речей чи відпочинку”, — розповідає житель Черкас Володимир.
Думка експертів
Економісти здебільшого погоджуються, що поняття прожиткового мінімуму нині — застаріле, тож його варто повністю оновити або замінити більш реалістичним показником, який відображає сучасну структуру споживання. Саме тому уряд розглядає ідею впровадження “базової розрахункової величини”, або “базового соціального стандарту” — універсального показника для обчислення соціальних виплат, штрафів і держмита, який не буде прив’язаний до споживчого кошика, а регулярно оновлюватиметься з урахуванням інфляції.
Провідні українські експерти пропонують кілька напрямів реформування:
- Оновити споживчий кошик — із реальними цінами, сучасними товарами (інтернет, мобільний зв’язок, ліки, гігієна, транспорт тощо).
- Регулярно індексувати прожитковий мінімум — не рідше ніж двічі на рік, з урахуванням фактичної інфляції.
- Відокремити соціальні стандарти від бюджетних обмежень, щоб прожитковий мінімум показував реальний рівень потреб, а не можливості бюджету.
- Зробити методику відкритою та зрозумілою з публічним калькулятором або дашбордом, де кожен громадянин може побачити, як формується цифра.
Такі зміни, за словами економістів, допоможуть перетворити прожитковий мінімум з “бюрократичного атрибута” на чесний соціальний індикатор, який реально відображатиме рівень життя в країні.
“Нам потрібно змінювати насамперед споживчий кошик, який відповідатиме цінам та реаліям сьогодення. Якщо говорити про прожитковий мінімум, то для визначення його чинного розміру варто було змінити методику й, наприклад, запозичити досвід європейських країн. Загалом же українці наразі не повинні сприймати прожитковий мінімум, як головний орієнтир, а мають рухатися в сторону збільшення своїх як витрат, так і зарплат. Хочеться, аби українці прагнули й, звісно, жили краще та якісніше”, — зазначила в коментарі журналістам видання “ВиЧЕрпно” доцентка кафедри економіки та міжнародних економічних відносин Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, кандидатка економічних наук Наталія Третяк.
Реклама
