«Ця квартира не приносить нам радість, бо ж розумієте, якою страшною ціною нам дісталася», – в розмові з журналістом «Вичерпно»  з болем відзначає  дружина загиблого воїна АТО. «Краще б наш тато був живий», – додає жінка і мати однорічного малюка.

20 сімей загиблих учасників АТО і воїнів з інвалідністю І та ІІ групи отримали у 2015 році ключі від квартир з рук обласної влади. Дехто довгоочікувану «обнову» отримав перед самим Новим роком. Та, як виявилося згодом, ордери на квартири багато родин отримали тільки аж 12 квітня 2016 року.

Голова Черкаської ОДА Юрій Ткаченко разом із народним депутатом України Сергієм Рудиком вручають ключі від квартири

На придбання житла держава виділила понад 15 мільйонів гривень. Таким чином обласна влада змогла закрити чергу 2015 року і приступити до формування на 2016.

Проте не все так безхмарно виявилося з отриманими квартирами. Дослідивши ринкові ціни за квадратний метр новобудови по вул. Байди Вишневецького, 97, в якій придбані квартири більшості родин загиблих військовослужбовців, та порівнявши з тими, за які були закуплені квартири Департаментом з питань цивільного захисту та оборонної роботи облдержадміністрації, «свободівець», депутат Черкаської міської ради Ярослав Нищик помітив значну розбіжність в ціні.

– Я вже вказував і ще раз наголошую, в будинку по Байди Вишневецького ціна квадратного метру становила на кінець 2015 року 8800-9200 гривень. Це після забудовників. Натомість закуповували від 12500 і вище. І за таким же курсом сім’ї і доплачували за понаднормові квадратні метри. Для прикладу для родини Войцехівських 79 м2 коштували 1 мільйон 26 тисяч гривень. Це коробка без перестінків, санвузлів, вимикачів, розеток і тому подібного. Фактична гола коробка із дверима і вікнами. Все. Натомість така ж по площі квартира після повного євроремонту коштувала менше 1 мільйона 100 тисяч гривень, – наводить просту арифметику пан Ярослав.

Після зчиненого скандалу у Департаменті з питань цивільного захисту та оборонної роботи ОДА пояснили, що придбання квартир відбувалося відповідно до процедур, передбачених правовими нормами. Оголошення про придбання житла опублікували в ЗМІ ще наприкінці липня. З тих пропозицій, що надійшли від забудовників та приватних підприємців, в Департаменті разом з членами родин АТОвців обрали оптимальні варіанти квартир у новобудовах Черкас.

Зрештою, наприкінці січня 2016 року прокуратурою області  було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом можливого привласнення (розтрати) бюджетних коштів та передано здійснення досудового розслідування до слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

ГУНП у відповіді на запит нашого інтернет-видання повідомило, що у вказаному кримінальному провадженні проводяться необхідні слідчі дії, спрямовані на всебічне, повне та неупереджене дослідження обставин вчинення кримінального правопорушення, призначено судово-оціночну експертизу, після завершення якої і буде прийняте законне рішення.

Тож, коли громадяни міста Черкаси та сім’ї загиблих АТОвців зможуть дізнатися, чи нажився хтось на їхньому горі, поки що невідомо.

Поки триває розслідування видачу квартир саме по цьому будинку призупинили, ділиться з журналістом «Вичерпно» мешканка будинку, вдова загиблого військовослужбовця Тетяна Петрів:

«Зараз в нашому домі, знаю, нікому не дають квартири, бо по цьому будинку йде судове розслідування через завищену ціну на них. Із Жашкова приїжджало 10 родин, вони вже й квартири подивилися, але поки без результату».

Пані Тетяна ордер на квартиру отримала вже давно, ще в березні 2015 року, незадовго після вручення ключів від житла. За цей час встигла вже обжитися: зробити ремонт, утеплитися, вирішити питання із покрівлею, що протікала. Проте досі не може звикнути, що на її 17 поверх немає ліфту. Зараз то нічого, проте переживає, як буде туди добиратися років через 10.

– Справа в тому, що 17-ий поверх робився як мансарда, тобто він мав бути технічним. Але замість цього зробили ще один поверх з таким ж квартирами як і на 16-му. Тільки тепер немає горища і відразу над моєю квартирою іде дах. Звичайно, нам довелося все утепляти. У минулому році, як тільки ми заселилися, у нас потік дах, це ще, слава богу,  до ремонту. Текло навіть по стінах. Але міськрада це питання вирішила, забудовник дах перекрив.

Про те, що їм попадеться такий «цікавий» варіант, пані Тетяна не знала.

– Коли нам видали ключі від квартири, ми навіть не знали адреси. Ми вже по дорозі  дізнавалися, де знаходиться цей будинок, – розповідає жінка.

Людмила Зайцева, у якої після загибелі чоловіка залишився 1-річний малюк, отримала квартиру на 3 поверсі. Плануванням та районом абсолютно задоволена. Тільки чекає, коли здадуть під офісні приміщення 1 і 2-ий поверхи, які під них і планувалися. Наразі вони пустують і в холодну пору року не опалюються. Відповідно весь холод піднімається вгору. Їй та її маленькій дитині доводиться навіть уже у весняну пору одягатися дуже тепло.

– Свої зобов’язання перед нами влада виконала. Але після того, як в цьому ж домі відкрилися варіанти більш комфортабельних квартир в тому плані, що у нас, наприклад, на третьому поверсі квартира, але через те, що під нами нараі пусті офісні приміщення – вона дуже холодна. А у цьому році вже пропонували, як мені стало відомо, квартири з 12 по 15 поверхи. Може я і помиляюся, але так виглядає, що нам просто купили неліквід.

Будинок, за словами дружин загиблих АТОвців, заселений не надто густо. Серед 134 квартир у їхньому під’їзді, зайнято від сили 30. Тому жінки і не розуміють, чому їм не запропонували більш вигідні варіанти.

А от у родини прикордонників Олександра та Тетяни Ходос все ще попереду. 12 квітня вони нарешті отримали ордер на квартиру, перед цим пройшовши, за їх словами, сім кіл бюрократичного пекла. Тепер думають, як робити ремонт, адже в квартирі навіть сантехніки немає, а всі кошти, отримані за поранення чоловіка від держави (Олександр інвалід ІІ групи) віддали, щоб сплатити різницю в квадратних метрах.

Переживає Олександр, і чи не виникне у нього, як інваліда,  проблем із 14 поверхом, на якому йому дали житло в новобудові по Б. Вишневецького.

– Сплатив я кошти за цю різницю в квадратних метрах (десь 70,5 тис. грн), але в результаті отримав головний біль: сама квартира не обладнана сантехнічними засобами, голі стіни, немає електрики, загалом – «полуфабрикат», – ділиться Олександр Ходос та додає. – Мені пропонували лише на цьому поверсі і ні поверхом нижче.

Наразі родини зітхнули з полегшенням, що хоча б якась частина їхніх проблем з квартирами вирішилася, проте попереду чекає кого приватизація квартир, кого ремонт.

Про відкрите кримінальне провадження вони знають, проте не дають своєї оцінки. Адже сказати вголос, що на смерті твоєї найріднішої людини хтось міг збагатитися, дуже боляче.