У черкаському музеї представили картини сучасного українського художника

У Черкаському обласному художньому музеї триває ювілейна виставка «Воля» — масштабний проєкт сучасного українського художника, арткуратора й педагога Володимира Яковця.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці музею.

В експозиції виставки представлено великоформатні полотна з ключових авторських серій — «Реставрація», «Венера», «Ідеал», «Антик», «Передчуття», «Передчуття-2», «Діти війни», «Гори», «Натюрморти»… Мимоволі асоціативно пригадуються також серії «Фрагменти», «Час», «Зброя», «Блакитна культура», «Покоління», «Відображення», «Віддзеркалення», «Мова-3» тощо. Протягом творчого життя художник звертається до різних циклів, поєднуючи їх у нових смислових контекстах. Кожна серія чи назва стає концептом — ідеєю, у якій відчувається дух сучасності.

Зазначають, що якщо звернутися до назви «Воля» — перші три літери спільні (Вол — Володимир), що створює тонкий автографічний резонанс, та воля — це водночас сила, що дозволяє володіти собою й світом. Так, автор вже багато років втілює волю у світ через мистецтво.

Нова виставка Володимира Яковця продовжує дослідження меж класики і сучасності. Художник працює у власному впізнаваному форматі — серії полотен, що повторюють певний мотив, але відрізняються кольорами, деталями та художніми акцентами. Ця повторюваність не випадкова — вона стає своєрідною формулою, через яку митець осмислює сталість і змінність, порядок і хаос, вічне повернення форм у новому змісті. Серія відображає постмодерністську логіку повторів, цитат, симулякрів, але водночас протиставляє їй людську присутність.

У центрі більшості композицій Яковця — обличчя, яке стає точкою концентрації, зосереджуючи глядача в моменті «тут і тепер». Візуальні шуми сучасного світу ніби втручаються у непорушність цього образу.

У проєкті «Воля» художник виходить за межі звичного розуміння свободи — не лише як політичного чи особистого гасла, а як внутрішнього простору свідомості, де народжується творення. Тут воля постає як власне умова існування мистецтва. Особливо резонує серія «Діти війни», пробуджуючи усвідомлення, що треба зберегти найдорожче.

Символічно, що автор використовує прозорі шари фарби не лише як технічний прийом, а як метафору: крізь них проступає глибинна, невидима сутність образу.

Читайте також: Черкащанин вдарив ножем цивільну дружину, вона померла