У день професійного свята студенти психологічного факультету розповіли про свої плани на майбутнє (фото)

Психологія посідає особливе місце серед інших наукових дисциплін. Якщо як систему перевірених знань психологію мало хто знає, то як систему життєвих явищ – її знає кожний. Вона представлена у вигляді наших власних відчуттів, образів, уявлень, явищ пам’яті, мислення, мови, волі, уяви, інтересів, мотивів, потреб, емоцій, почуттів і багато чого іншого. Основні психічні явища ми безпосередньо можемо знайти в самих себе і побічно спостерігати в інших людей.

Як відомо, попередні десятиліття психологія була переважно теоретичною (світоглядною) дисципліною. Нині її роль у суспільному житті суттєво змінилася. Вона все більше стає сферою особливої професійної практичної діяльності в системі освіти, у промисловості, державному управлінні, медицині, культурі, спорті тощо.

Події на сході України змушують психологів реагувати на виклики часу та застосовувати свої практичні вміння до військовослужбовців, які повернулися із зони АТО, та їхніх родин.

До Всеукраїнського дня психолога ми запитали студентів психологічного факультету Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, яким вони бачать своє професійне майбутнє та чи готові спробувати себе в ролі військового психолога?

Студент 5-го курсу психологічного факультету ЧНУ ім. Б. Хмельницького Назарій, який навчався на військовій кафедрі й наразі є молодшим лейтенантом запасу, вважає, що розвиток військової психології є надзвичайно потрібним та перспективним напрямом. Тому потрібно активно переймати досвід країн, які вже пережили подібні події. Того ж Ізраїлю.

– У мене є багато друзів серед військових, я зараз вже в міру моїх можливостей намагаюсь їм допомагати, – каже він.

Петрусенко Христина, студентка 3-го курсу

– Ще великого практичного досвіду не маю, проте планую всі свої вміння і навички, які здобуду тут застосувати на практиці, щоб така наука як психологія не занедбалась і розвивалась в Україні. Мрію відкрити новий напрям в психології, який би допомагав ґрунтовно досліджувати ті проблеми, які зараз виникли в нашій державі.

Зінченко Олександр, студент 3-го курсу

– Психологія мене цікавила завжди, тому безсумнівно своє майбутнє пов’язую з нею. Душа лежить більше до жіночої або дитячої психології. Тому в контексті цього хотілося б працювати з сім’ями учасників антитерористичної операції та допомагати справлятися їм із стресовими ситуаціями.

Олександр Єнін, студент 3-го курсу

– Життєві обставини, а фактично війна, яка зараз іде в країні, спонукають вже зараз застосовувати свої знання на практиці. У цій справі нас підтримують наші викладачі. Вони на благодійних засадах працюють з людьми, які пережили посттравматичний синдром внаслідок участі у військових діях на Сході, з їхніми сім’ями, дітьми. Запрошують і нас, студентів. Таким чином ми і допомагаємо, і практикуємося.

Олена Бонюк, студентка 1-го курсу

– Вступила на психологічний факультет за покликанням допомагати людям. Вважаю, саме зараз потрібна допомога кваліфікованих психологів, адже дуже багато постраждалих як серед мирного населення, так і серед військових. Ми не маємо бути байдужими. Сподіваюся, що зможу допомагати саме таким людям, які у своєму житті «побачили пекло».

Лілія Добровольська, студентка 1-го курсу

– Хочеться допомогти всім. І хоча мені більше до вподоби дитяча психологія, проте, думаю, я змогла б працювати, наприклад, військовим психологом. Також вважаю, що наша допомога надзвичайно потрібна діткам, які втратили когось із батьків на Сході, адже це надзвичайна трагедія, яку самій дитині дуже важко пережити.

Лариса Туз, декан психологічного факультету

– Професія психолога одна з найпопулярніших серед спеціальностей нашого університету. 16 осіб на одне державне місце – це я вважаю показник і нашої роботи, і якості підготовки. Те, що ми даємо нашим студентам, – це насамперед якість і практика. У цьому році ми очікуємо ще більшу кількість студентів, адже наша країна ще багато років потребуватиме послуг висококваліфікованих психологів, які зможуть надати різнопланову допомогу.

Дотик до посттравматичного стресового розладу у нас був, адже ми пережили Чорнобиль та ще безліч негативних подій. Я згодна, що методики діагностики, корекції більше поширені на Заході, але ми зараз їх розвиваємо, переймаємо, втілюємо. І вже наші студенти старших курсів починають потихеньку працювати із біженцями, воїнами АТО та сім’ями потерпілих.

Окрім того зараз на нашому факультету перебуває в розробці два цікавих проекти. Перший – це психологічна клініка або Центр психологічної допомоги, де зможуть безкоштовно отримати психологічну допомогу громадяни нашої області. Другий проект – це Центр глибинної психокорекції. Думаю, буде цікаво, корисно і головне перспективно.

У день свята Лариса Григорівна побажала молодим психологам не боятися змін, наполегливо працювати, розвивалися, не стояли на місці й були відкритими для нового досвіду!