Реклама

“Захоплення спортом – це насамперед моя особиста перемога”: АТОвець Артем Лукашук про участь в “Іграх нескорених”

“Захоплення спортом – це насамперед моя особиста перемога”: АТОвець Артем Лукашук про участь в “Іграх нескорених”
в Новини

«Буратіно» – з «дерев’яними» від отриманих травм, тривалої та складної реабілітації кінцівками, але з бажанням працювати над собою та досягати перемог. Саме таким більше року тому черкаський легкоатлет-паралімпієць, заслужений майстер спорту України, почесний громадянин міста Черкас, дворазовий чемпіон та дворазовий срібний призер Паралімпійських ігор, багаторазовий чемпіон і рекордсмен світу та Європи Антон Скачков побачив демобілізованого бійця 25-ї бригади ВДВ Артема Лукашука.

Про це пише прес-служба Черкаської міської ради.

Страх залишитись інвалідом, а ще – жага до життя та бійцівський дух не дали Артему Лукашуку здатися та зупинитись у той непростий період…

Український захисник у 2013 році підписав контракт і серед перших – від початку АТО – пішов воювати. Та у серпні 2014 року в м. Вуглегірськ Донецької області – отримав важку контузію, численні осколкові поранення, одне з який перебило молодому чоловіку стопу.

Важко згадувати ті часи. Адже існувала реальна загроза залишитись інвалідом. Цей страх, а ще – жага до життя та бійцівський дух хлопця не дали йому здатися та зупинитись у той непростий період.

Після тривалої та виснажливої реабілітації в Україні та за кордоном український військовий потроху почав ходити. Спершу – на милицях, потім – відмовляючись від них та сторонньої допомоги.

Проте і цього Артему Лукашуку виявилось недостатнім. Змалку займався спортом – футболом та східними єдиноборствами. Тому вирішив наступним кроком свого фізичного та психічного відновлення – розвиток у цьому напрямку. Гарним стимулом для цього стали Національні Ігри Нескорених, участь у яких Артем Лукашук поставив собі за мету.

Більше того – зміг з гідністю виступити на них, двічі піднімаючись за «золотом» на найвищі сходинки п’єдесталу. Це – особиста перемога Артема Лукашука, а також його тренера – легендарної особистості, людини з надзвичайною силою духу, відданістю спорту, справжнього професіонала своєї справи – Антона Скачкова.

Тренер Антон Скачков:

– Я вірю в потенціал Артема і переконаний, що є куди рухатись.

Оскільки він надзвичайно сильний, вмотивований хлопець, справжній патріот України, який знає, чого він хоче у цьому житті і робить все, аби цього досягти.

– Вперше ми познайомились на початку 2017 року, фактично за два місяці до змагань. Звісно, аби показати високі результати на змаганнях такого рівня, цього терміну недостатньо. Проте наполегливість, працьовитість та сила духа Артема за нашої спільної роботи у його досить непростому на той момент стані зробили дива. Оскільки тоді за підсумками виступів він потрапив до резервного складу збірної. А вже цього року під час фінального етапу Національних Ігор Нескорених – відбору до збірної, яка у 2018 році представлятиме Україну на міжнародних змаганнях Invictus Games в Сіднеї, Артем виборов дві золоті нагороди. А саме: у спринті на стометрівці, пробігши цю відстань за 11,82 секунди, та стрибках у довжину, подолавши 5,37 метри. Але я вірю в потенціал Артема і переконаний, що є куди рухатись. Оскільки він надзвичайно сильний, вмотивований хлопець, справжній патріот України, який знає, чого він хоче у цьому житті і робить все, аби цього досягти, – говорить Антон Cкачков.

Сам Антон Скачков, як заступник директора з навчально-тренувальної роботи дитячо-юнацької спортивної школи та діючий тренер-викладач, вже багато років тренує дітей, молодь та подекуди – людей старшого віку. Зокрема, й – з осіб з інвалідністю. Тому чудово розуміє складнощі роботи з цією категорією людей.

Каже, що внутрішнє бажання та прагнення самої людини – ключові для досягнення результату.

12_159

Цього року під час фінального етапу Національних Ігор Нескорених – відбору до збірної, яка у 2018 році представить Україну на міжнародних змаганнях Invictus Games в Сіднеї, Артем виборов дві золоті нагороди.

А саме: у спринті на стометрівці, пробігши цю відстань за 11,82 секунди, та стрибках у довжину, подолавши 5,37 метри.

Усі ці риси притаманні українському воїну Артему Лукашуку. Можна сміливо сказати, що його приклад боротьби з випробуваннями і сили духу – заслуговують на повагу.

Артем Лукашук – родом з Донецької області, де отримав освіту, почав працювати. Проте події, які розгорнулись на Сході України у 2014 році, змусили молодого чоловіка діяти:

– На Сході України багато справжніх патріотів, людей, які відстоюють національні традиції. Я сам виховувався у такій родині. Тому не міг змиритись з усім, що бачив на той момент. У нас тоді почали просто зникати цілі сім’ї, яких потім знаходити мертвими. Почалось переслідування за українську позицію. Для мене очевидним є вплив і безпосередня зацікавленість у такому перебігу ситуації з російського боку. Прикро, що українці опинились у заручниках цієї боротьби і змушені були взятись до зброї. У моїй родині батьки зрозуміли мій вибір піти воювати. Оскільки у нашому роду – усі чоловіки – військові. Вважаю, що саме армія виховує справжні чоловічі риси, – говорить Артем.

Проте серйозні травми, отримані у бойовому зіткненні, перекреслили подальші плани молодого чоловіка. Важке і тривале лікування та реабілітація стали поштовхом до змін життєвих поглядів та пріоритетів.

– Тоді у мене фактично перевернувся весь світ. Оскільки існувала загроза назавжди лишитись інвалідом. Крім того, побачене та пережите під час участі в АТО не полишало мої думки ні на мить. У пам’яті лишались друзі, які загинули, або отримали важкі травми та каліцтва. Це – мій постійний біль і назавжди ці згадки житимуть у моєму серця. Порятунком для мене стала родина, згодом – народився син, якому вже виповнився рік та вісім місяців. Я перевіз на Черкащину своїх батьків. Зараз планую забрати сюди бабусю й дідуся, яким, звісно, важко лишати свій дім, де вони прожили все життя. Саме заради них я рухаюсь вперед, – каже Артем Лукашук.

15_69

За його словами, захоплення спортом – це насамперед його особиста перемога, стимул іти далі. Адже, як говорить чоловік, на всі думки відповідним чином реагує і організм.

Зараз український воїн мріє потрапити до збірної Національних Ігор Нескорених, яка цього року впродовж 20-27 жовтня представлятиме Україну на міжнародних змаганнях в Сіднеї. Результати відбору будуть оголошені в українській столиці вже 1 червня.

Відзначимо, що для українських воїнів, які повернулись з АТО, вкрай важливою є підтримка держави. Цього року Артем Лукашук в Черкасах придбав житло за кошти, виділені йому, як учаснику АТО, котрий отримав каліцтва під час військових дій на Сході України. Тож нарешті його родина має власний дах над головою.

Але не менш важливою є фізична, спортивна, психологічна та соціальна реабілітація. На жаль, у цьому напрямку на державному рівні існують суттєві прогалини і ще є над чим працювати.

Приміром, є потреба у створенні центру для учасників АТО, де була б змога тренуватись та отримувати належний комплекс відновлювальних процедур.

Частково вирішення цих питань беруть на себе органи місцевого самоврядування, облдержадміністрація – проте цього вкрай недостатньо, якщо говорити у загальнодержавних масштабах.

Проте Артем Лукашук вірить у краще майбутнє України, вірить у нашу перемогу, за яку і нині українські захисники воюють на Сході.

І кожен з нас має пам’ятати, що за спокій, затишок та мир у наших домівках – платять наші військові, яким доводиться спати на сирій землі в окопах, терпіти важкі побутові умови, обмеження, жахіття справжньої війни і кожен день дивитись у вічі смерті…

Саме завдяки таким українським Героям, як Артем Лукашук, наша держава має майбутнє. Адже Україна – нація нескорених, хоробрих і сильних духом людей!

5_517

Реклама