«Я чула, як онук говорив сестричці: «Ти на другий поверх школи на ходи, а то тебе так поб’ють, як мене». Він ночами прокидається через кошмари, кличе маму. В інші вечори мучиться від безсоння. Може, згадує той випадок? Він ішов до школи веселим, у доброму гуморі. І потім місяць ми на його обличчі усмішки не бачили». Про це розповіла Галина Попова, бабуся третьокласника Давида Лавриненка із селища Чорнобай на Черкащині, пише “Крапка“.
На початку жовтня про нього писали всі ЗМІ. Після школи восьмирічний хлопчик потрапив до реанімації з розривом селезінки та забоєм легенів. Кілька днів провів у комі. Селезінку йому видалили.
У хлопчика діагностували численні забої, закриту черепно-мозкову травму, забій грудної клітини, закриту травму черевної порожнини, перелом руки. На голові в Давида були синці та подряпини. Перш ніж втратити свідомість, він встиг повідомити про побиття і назвати імена однокласників-кривдників.
Результатів експертизи ще немає, а слідчий ховається від журналістів й активістів.
«Конфлікти між учнями мого класу були»
Є щонайменше три версії того, що могло трапитися того дня. Бабуся Давида, Галина Миколаївна, не сумнівається в тому, що дитина потрапила до лікарні через побої. Вона розповіла нам, що онука били в школі не вперше. За кілька тижнів до страшної події він прийшов додому з надірваним вухом. Мама хлопчика додає, що Давид неодноразово повертався зі школи із зіпсованими речами. Одного разу вона помітила на куртці сина сліди від черевиків: по його речах потопталися однокласники.
Однак класний керівник 3-го «В» уперто не помічала знущань однолітків над Давидом.
«Так, конфлікти між учнями мого класу були. Але вони одразу припинялися. Знущань над Давидом не було. Так само, як і відвертих бійок між хлопчиками», – казала Людмила Брагінець.
Зауважимо, що в соціальних мережах було багато суперечок щодо того, чи може дитина нанести такі травми. Мовляв, у третьокласника не вистачить сил, щоб відбити селезінку.
«Могли, якщо били лежачого ногами», – пояснили «КРАПЦІ» спортсмени, які займаються східними єдиноборствами.
«Це сталося в позаурочний час і не на території школи»
Директор школи Лариса Мовчан назвала цей інцидент нещасним випадком. Під час службового розслідування вчителі опитували можливих свідків і кривдників Давида. Діти запевняли, що хлопчик заліз на конструкцію заввишки майже 2 м, хотів продемонструвати якийсь трюк, однак не втримався.
«Це сталося в позаурочний час і не на території школи. Один із хлопчиків, прізвища яких назвав Давид, у той момент був на футболі, що підтвердили два тренери і троє батьків, які перебували разом з ним. А друга дитина, прізвище якої також назвав Давид, за словами його мами, була вдома», – запевняє Лариса Мовчан. Такої ж версії дотримуються батьки хлопчиків, яких Давид назвав винуватцями трагедії.
Мешканці двору, біля якого розташований майданчик, підтверджують, що гойдалка дійсно була зламана. Про це свідчать і фотографії, зроблені адвокатом сім’ї Лавриненків Володимиром Коржем майже одразу після інциденту.
Психолог клінічної лікарні Чорнобаю, який проводив з Давидом бесіди вже після трагедії, запевняє, що дитина в шоковому стані не може вигадувати. Можна припустити, що мають рацію обидві сторони конфлікту: Давида побили в школі, а після цього він упав з гойдалки.
Ясність у це питання мала внести експертиза. Щоб дізнатися її результати, ми вирушили до слідчого.
«Вона на виїзді… Вона веде допит… Вона на лікарняному!»
У місцевому райвідділі нам сказали: «Слідчого, який веде справу Давида, немає. Вона на виїзді». Ми почекали годину і знову нагадали, що хочемо поспілкуватися. Цього разу нам відповіли: «Вона веде допит. Зачекайте хвилину». Поліцейський зайшов в один з кабінетів, а потім приголомшив нас: «Вона на лікарняному!»
4 жовтня слідче відділення Чорнобаївської поліції розпочало кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 («Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження») Кримінального кодексу України та призначив судово-медичну експертизу.
За словами адвоката, результатів експертизи все ще немає. Містяни кажуть, що у справі фігурують місцеві «князьки», а слідчі Чорнобаївського відділу поліції мають доволі теплі стосунки з педагогічним колективом школи №1.
«Нас не цікавить грошова компенсація від кривдників»
«Те, що результатів експертизи немає, а слідчий не хоче спілкуватися з пресою, насторожує. З іншого боку, якщо залучають експертів з Києва, то процедура дійсно триває довго, – коментує правозахисник із Черкас Володимир Батчаєв. – Діти можуть брехати й вірити у свої фантазії. Але є характерні травми, які неможливо отримати при падінні з гойдалки та які можуть бути тільки після побиття. Експертиза може відповісти, що сталося».
При цьому він звертає увагу на те, що експертиза не може бути єдиним доказом. Потрібні свідки. А вони, як писали, усе заперечують. Побиття, звісно ж, відбувалося без зайвих глядачів. Якщо вони і є, школа, схоже, не хоче виносити сміття з хати.
«На слідчого в таких випадках тиснуть батьки і потерпілого, і обвинувачених дітей. Слідчі зазвичай беруть паузу, намагаються знайти компроміс, який влаштував би всіх», – додає Володимир Батчаєв.
Давид уже вчиться в іншій школі й на нових однокласників не скаржиться. Поговорити з ним нам не дали, щоб зайвий раз не травмувати хлопчика.
Його мати зауважила:
«Нас не цікавить грошова компенсація від кривдників Давида. Якщо винні не будуть покарані, ця історія може повторитися вже з іншим школярем».
