Під час ефіру в студії “ВиЧЕрпно” громадський діяч Денис Гайда розповів про акції проти УПЦ МП та “Гроші на ЗСУ”, перейменування вулиці на честь загиблого товариша Костянтина Мірошниченка та забудову Замкового узвозу.
Раніше ми писали, що напередодні Великодня у Черкасах активісти розмалювали один із соборів московського патріархату. Містян закликали не відвідувати московські церкви й наголошували на тому, щоб люди не йшли святити паски до церков, які мають зв’язки з ворогом.
Денис Гайда пригадує, що перша акція проти УПЦ МП у Черкасах відбулась тоді, коли повернувся на відновлення Костянтин Мірошниченко, який на той час уже служив в армії:
“Ми розвішали плакати з певними гаслами проти УПЦ МП. Отримали вперше опір від охоронців та прихожан. Вони допомогли нам частково з контентом, який вийшло завірусити й показати, які в цій церкві прихожани”.
Після цієї акції у суспільстві розпочався резонанс. Активісти приходили з плакатами та червоною фарбою, яку виливали на входах. Опісля представники влади почали говорити на цю проблематичну тему. А згодом і дві церкви в Черкасах перейшли до ПЦУ.
“Цьогоріч Мірош загинув і ми вирішили продовжити цю справу”, — каже Денис.
Нагадаємо, життя захисника Костянтина Мірошниченка обірвалося на війні 10 березня 2024 року. Протягом своєї діяльності чоловік розвивав національно-патріотичні ідеї, організовував фестивалі та збирав дитячі табори. Також він підтримував мирні акції проти забудов та діяльності української православної церкви московського патріархату в обласному центрі Черкащини.
“Перед Великоднем ми нагадали містянам, у яку церкву не слід іти. Більшість черкасців навіть не знають, які церкви УПЦ МП, а які ПЦУ. На акціях люди підходили й запитували, чи це церкви московського патріархату, оскільки ходили все життя й не знали цього”, — розповідає громадський діяч.
Після останньої акції знову був резонанс і обговорення. Денис Гайда зазначає, що, порівнюючи з минулим роком, люди ще категоричніше до цього почали ставитися:
“Кількість прихожан (УПЦ МП – ред.) меншає, а кількість переходів збільшується, і влада з суспільством одностайні в розумінні, що не має бути УПЦ МП”.
Громадський діяч також повідомив, що негативних відгуків про Феодосія теж стає більше:
“Ми будемо закликати містян активно приходити на судові засідання й контролювати цю справу. Він продовжує вести свою пропагандистську діяльність, тому хочеться привертати увагу до судових засідань і щоб було справедливе покарання для нього”.
Нагадаємо, нещодавно клірику повідомили четверту підозру за фактом вчинення умисних дій, спрямованих на розпалювання релігійної ворожнечі та ненависті.
Тогоріч Денис Гайда брав участь в акціях “Гроші на ЗСУ”, де активісти вимагали, аби виділялися кошти на військові частини.
“Важко говорити про порозуміння з владою, але зрушення є. За останні місяці бачу, що якась допомога передається. Покращилася звітність в фото, проте глобально ситуація не змінилася. Хоч ми й тилове місто, але ми місто країни, яка воює”, – каже Денис.
Зараз чоловік проводить збори, коли є запити від знайомих військових. Денис зауважив, що кількість запитів не зменшується, а навпаки більшає.
Переймається Денис Гайда й перейменуванням вулиці в Черкасах на честь свого загиблого товариша “Міроша”.
Нагадаємо, що у березні менш ніж за дві години черкащани підписали петицію щодо перейменування вулиці Лазарєва на честь загиблого воїна Костянтина Мірошниченка.
Далі петиція розглядатиметься департаментом архітектури й топонімічною комісією, а потім за це мають проголосувати депутати міської ради.
“Родинам загиблих треба подавати петиції та ходити до влади. Перейменування вулиць у Черкасах з початку повномасштабного вторгнення відбувається і це треба продовжувати. Раптом до Черкас дійдуть російські військові й побачать вулицю Лазарева, вони скажуть, що їх тут чекали…”, — говорить Денис.
Згадав Денис Гайда й за інші резонансні теми. Зокрема, на початку квітня у своїх соціальних мережах він робив публікацію з приводу забудови Замкового узвозу.
Зазначимо, що у квітні 2021 року міський голова Черкас Анатолій Бондаренко розмістив у мережі проєкт забудови Замкового узвозу. Тоді міський голова запевнив, що вид на Дніпро не буде перекритий, а історичний “будинок із грифонами” не тільки збережуть, а ще й реставрують. Проте нова забудова спричинила резонанс у суспільстві, тому проти забудови вказаної ділянки активно виступили й містяни, до їхніх акцій долучалися архітектори, історики та діячі культури.
“Забудовник користується тим, що є пріоритетніші речі та увага містян зараз зосереджена на іншому. Не було презентацій проєктів і громадських обговорень. Просто вивісили паспорт об’єкта і почали завозити техніку й рівняти все із землею. Цей проєкт скандальний, оскільки ніяк не обговорювався з громадою, а його вже починають реалізовувати. Під час війни важливо зберігати культурні цінності й памʼятки, а не руйнувати їх і забудовувати”, — наголосив Гайда.
Більше інформації ви можете дізнатися з відео:
