Цього року на Черкащині встановлять сучасні метеостанції. Якість прогнозування погоди покращиться, – Віталій Постригань (ВІДЕО)

Здебільшого уявлення про Гідрометеослужбу обмежується прогнозом погоди. Проте спектр її діяльності значно ширший, а в її послугах мають потребу безліч галузей – від аграрної до енергетичної. 

Гідрометеоцентр Черкащини створений разом із появою на мапі України Черкаської області, у 1954 році. В регіоні розташовується одна з найстаріших метеостацій – Уманська. 

Про прогнозування погоди, оновлення Служби, радіоактивний моніторинг та цікавинки в роботі синоптика розповів виданню “ВиЧЕрпно” Віталій Постригань, який очолює Черкаський обласний центр з гідрометеорології з 2007 року. 

Цього року Черкаський обласний гідрометцентр відзначив своє 70-річчя. На найстаріших метеостанціях регіону – в Умані, Золотоноші та Звенигородці зберігаються дані  за 100 й більше років спостережень. Саме вони дозволяють метеорологам робити порівняльні прогнози.

Усього в штаті Черкаського обласного гідрометцентру 90 працівників. У складі Служби є метеостанції, лабораторія та 14 гідрологічних постів, які проводять щоденні вимірювання температури, рівня води і т.д.

Над складанням прогнозу погоди працюють синоптики, пояснює очільник Черкаського обласного гідрометцентру. Проте для того, щоб синоптик приступив до його складання, необхідні вихідні дані. Це і дані спостережень метеостанцій, і супутникова інформація, і зондування атмосфери. Коли є достатній набір цих даних і вони актуальні, тоді синоптику просто скласти прогноз погоди.

“Прогноз погоди – це розв’язання складної математичної задачі з багатьма невідомими. І чим довший період, на який складається прогноз, тим цих невідомих, звичайно, більше. Межа прогнозування – це 10-15 діб, якщо говорити про справджуваність прогнозу погоди. Якщо говорити про короткострокові прогнози, то їх справджуваність становить 97%”, – пояснив пан Віталій.

Проте погодні умови можуть відрізнятися навіть в межах одного міста, наголошує метеоролог:

“Якщо це літній період і в прогнозі погоди сказано, що буде невеликий дощ, то це опади від 0 до 3 мм. А в межах невеликого міста, там, де не працюють стоки, – це може бути достатня кількість води. Якщо говоримо про дощі зливового характеру, грозові дощі, то це може налити багато води й зумовити незручності в певних районах. От, наприклад, в червні була злива, і тоді біля цукрового заводу (завод в місті Черкаси, – ред.) було дуже багато води, практично по коліна. У центрі міста була злива, але вже не такої інтенсивності, тому було вже менше води. А в районі Соснівки взагалі було сухо, як то кажуть, навіть пил не прибило. Тому більшість людей розуміють, що в межах одного міста погода може відрізнятися. На одній вулиці може бути злива, а на іншій – сухо. Тут немає нічого дивного”. 

Цьогорічне ж літо відзначилося високими температурними показниками. Цю спеку швидко охрестили аномальною, і є за що, стверджує Віталій Постригань: 

“Тільки на території Черкаської області встановлено понад 100 температурних рекордів. Тривалі періоди високих температур були зафіксовані як вдень, так і вночі. Також були зафіксовані тропічні ночі. Це коли нічна температура була вищою за 20-22 градуси”. 

Окрім того, з початком великої війни Служба залишилася без метеорологічних локаторів, не відбувається зондування атмосфери,  також обмін інформацією, який був до цього, порушився, оскільки її отримували, зокрема, зі світових центрів погоди, один із яких розташовується в Москві. 

Окупація Запорізької АЕС також посилила значення радіаційного моніторингу.  Черкаський обласний гідрометеоцентр обладнаний сучасними автоматизованими приладами, які вимірюють радіаційний фон. Вони були отримані у межах допомоги від Міністерства енергетики США.

“Вони працюють в автономному режимі, інформація передається до бази даних. Тобто дані про радіаційний фон не тільки по Черкаській області, а й по всій Україні й навіть за її межами, ми маємо в реальному часі. І навіть коли не буде електроенергії, людей тиждень чи два поруч, вони передаватимуть цю інформацію через супутниковий зв’язок. До слова, гідрометеослужба, як складова частина ДСНС, інтегрована в систему RODOS, що дає змогу отримувати інформацію не тільки з наших постів, а з усієї території України й проводиться моніторинг в 30-кілометровій зоні навколо атомних електростанцій, розташованих як в Україні, так і за кордоном. Також проводиться розрахунок можливих наслідків радіаційних аварій. Тобто, коли відбувається якась подія, перенесення забруднених мас, саме наш Центр розраховує, куди вони переміщатимуться за різних синоптичних умов”. 

Оскільки дані, отримані метеорологами, потрібні для багатьох галузей економіки країни, останні роки зроблено чимало кроків для осучаснення Служби. 

“Уже цього року на території Черкаської області буде встановлено три сучасні автоматизовані метеостанції фінського виробництва. Ці прилади параметри погоди спостерігатимуть в автоматичному режимі – температуру, опади, напрямок і швидкість вітру. Це дасть змогу отримувати інформацію в режимі реального часу. І це буде лягати в практичну площину і для надання інформації різним галузям економіки, і, звичайно ж, буде покращуватися якість прогнозування”, – пояснив Віталій Постригань.

Якість атмосферного повітря контролюється щодня і в місті Черкаси.

“Саме в цій лабораторії проводиться визначення забруднюючих речовин в атмосферному повітрі міста Черкаси. Проби беруться з трьох стаціонарних постів, розташованих у місті, чотири рази на добу. Усього аналізується 18 шкідливих домішок. І потім визначається, які є перевищення”, – розповів головний метеоролог Черкащини.