ХВОРОБА, ЩО З ТОБОЮ НАДОВГО
"На варті здоров'я" - проєкт видання "ВиЧЕрпно", у якому ми розповідаємо про медичну систему у боротьбі із пандемією коронавірусу, про виснажених лікарів, переповнені медзаклади та реальні історії людей, яким вдалося побороти недугу.
За даними Worldometer, у світі від коронавірусної інфекції вилікувались вже майже 128 мільйонів людей. Багато пацієнтів, інфікованих SARS-CoV-2, повністю одужують протягом декількох тижнів. Однак буває, що навіть після негативного тесту на коронавірус у деяких осіб ще тривалий час потому зберігаються певні симптоми. Таке явище називають «постковідним синдромом» або «затяжним ковідом». Хвороби виникають як безпосередній результат вірусної інфекції, так і внаслідок реакції організму.
Видання «ВиЧЕрпно» відшукало людей, які вже одужали після інфекції, та досі відчувають на собі наслідки інфікування уханським вірусом. У цьому матеріалі проєкту «На варті здоров’я» ми розкажемо, що таке постковідний синдром, які симптоми є "найпопулярнішими" в затяжного ковіду, як позбутися наслідків інфікування та де це можна зробити в Черкасах.
Ковід пішов, симптоми залишились
Ви нарешті можете дихати вільно, тіло не горить, повернулися смаки і запахи, але минає тиждень, два, три, а ви і досі не можете повернутися до звичного життя…? Задишка, високий тиск, слабкість, порушення сну – це все цілком може бути симптомами саме того постковіду, про який раніше ви чули лише з екранів телевізорів або читали в Інтернеті.
Термін «довгий COVID» («long COVID») ввели самі пацієнти ще в травні 2020 року. Elisa Perego з Ломбардії була першою, хто використав термін #LongCovid в Твіттері для опису своєї тривалої хвороби, резюмуючи свої власні симптоми. Згодом цей термін стали використовувати лікарі та засоби масової інформації.
Відсоток людей з постковідним синдромом варіює залежно від вікової групи: чим старша людина, чим більше у неї проблем зі здоров'ям (наприклад, хронічних захворювань), тим вищий ризик постковідної симптоматики. Лікарка-пульмонологиня Світлана Гук у сюжеті "ТСН" зазначила, що мінімум 60% людей, що перехворіли на COVID-19, мають згодом проблеми зі здоров’ям. Наслідки хвороби можуть негативно відображатися на будь-яких системах людського організму протягом понад 12 тижнів.
| Сергій Дубров - президент Асоціації анестезіологів України, професор, головний спеціаліст МОЗ. «Найбільш типовими скаргами серед пацієнтів є зміни з боку респіраторної системи. Дійсно, ми бачимо тотальні інфільтративні зміни на рентгенограмах або комп’ютерних томографіях органів грудної порожнини. У таких випадках хворі потребують респіраторної підтримки навіть коли ПЛР-тест вже є негативним. Часто у пацієнтів з’являються когнітивні розлади, тобто погіршення пам’яті, порушення функцій вищої нервової системи. Неврологічні розлади, тривала слабкість, порушення сну відчувають практично усі, хто перехворів на коронавірус навіть у легкій формі», - зазначив під час відеоконференції «Укрінформу» Сергій Дубров. |
Існує велика кількість симптомів гострого ковіду. Якщо ввести в Google запит “List of symptoms of COVID-19”, то Ви знайдете статтю, де аж 170 симптомів та скарг будуть розділені за органами та системами. Зрештою, після багатьох досліджень постковідного синдрому, експерти все ж виокремили низку найпоширеніших симптомів, притаманних затяжному ковіду.
За його словами, основними симптомами, які супроводжували хворобу, були: висока температура, сильна слабкість та головний біль. За тиждень усі ознаки хвороби минули, натомість зникли смак та нюх.
«Як тільки в мене тест показав негативний результат, я поїхав на матчі, тобто не відновився навіть. Ще тривалий час потому я відчував ослаблення», - згадує Сергій.
«На диво, смак я не втратила, але він був дещо зміненим – уся їжа стала такою, ніби її їси щойно спеченим язиком. На поверхні язика навіть з’явилися такі тріщинки, через які було боляче, коли вживала їжу. Нежитю не було, проте було присутнє відчуття глибокої закладеності носа. Температура, на щастя, піднялася максимально до 37,4° лише один раз, усі інші дні вона трималася на рівні 35,4°-35,7°», - згадує Юлія.
На карантині дівчина пробула, як годиться, два тижні. Проте на цьому її хвороба не закінчилась:
«У мої 30 у мене з’явилася тахікардія (прискорене серцебиття), якої раніше не було. До цього я вважала, що це хвороба зрілих людей. Інколи серце так калатало, що ставало важко дихати. Також в мене почали боліти нирки, я навіть і не здогадувалась, що в мене є з ними проблеми. До того ж, з'явилися дуже сильні головні болі, особливо на зміну погоди, я стала і вночі прокидатися начебто від мігрені».
«Коли я була малою, на ставку я впала, вдарилася об трубу і ледве не потонула. На щастя, тоді мене врятували, але потім в мене з’явився хронічний гайморит і після хвороби на коронавірус ця ситуація загострилась. Взимку я захворіла на корону, лікувалася аж три тижні. Одужавши, я вже не почувалась так фізично гарно, як було раніше. Кожного ранку в мене боліла голова, та я не надавала цьому значення, випивала пігулку і бігла на роботу. Одного дня просто на роботі мене знудило, я злякалась. Вдома я не могла навіть поворухнутись від болю, в мене був високий тиск», - згадує Альона.
Зі звоєю проблемою дівчина звернулася до лікаря, яка порадила їй випити «Ношпу», сходити в туалет, попити сечогінних препаратів. Іноді від страшенного болю дівчина викликала «швидку», однак часто їй відмовляли в допомозі.
«Згодом я таки потрапила до неврологині, яка призначила МРТ, де у мене виявили кісту головного мозку. Ця лікарка призначила мені десятиденний курс судинної терапії: щодня 4-5 уколів у сідниці, 2 уколи в вену і «на десерт» крапельниця. Потім я мала пити таблетки, щоб начебто «кіста розсмокталася». Їх продають лише за рецептом, одна упаковка коштує понад тисячу гривень. Добре, що я не встигла ще їх придбати», - розповідає дівчина.
Тоді колега Альони порадив звернутися до ще одного лікаря-нейрохірурга в Черкаській обласній лікарні. Попри те, що лікар перебував у відрядженні, він таки проконсультував дівчину і наголосив, що пігулки не здатні розсмоктати кісту і купувати їх немає жодної потреби.
«Цей лікар сказав, що і судинної терапії можна було не робити. Він порадив мені відпочити від пройденого лікування. Станом на сьогодні я почуваюсь прекрасно, мене нічого не турбує, окрім дещо завищеного тиску", - розповіла Альона.
В «Астрі» реабілітація проводиться під наглядом лікаря-терапевта з контролем клінічних аналізів, спірометрії (визначення життєвого об'єму легень за допомогою спірометра), показників пульсоксиметрії, тиску, ЕКГ тощо. За перебігом лікування також стежать кардіолог, невропатолог, офтальмолог, гастроентеролог, ортопед-травматолог, фізіотерапевт, психолог. До кожного пацієнта в клініці обирають індивідуальний підхід.
До програми реабілітації після коронавірусу входить:
· дихальна гімнастика;
· спелеотерапія;
· лікувальний масаж;
· водолікування;
· апаратна фізіотерапія;
· психологічна корекція.
| «Кожному пацієнтові призначається певний лікар, який спостерігає за ним кожні три дні, щоразу коригуючи програму реабілітації. Всередньому, відновлення триває два тижні, та, за потреби, термін можуть продовжити. На реабілітацію приймають всіх охочих, для цього потрібно мати напралення від сімейного лікаря та негативний тест на коронавірус», - розповідає головна лікарка закладу Ірина Волощенко. |
За окремими даними, аби повністю реабілітуватися після ковіду потрібно витратити від одного до шести місяців. Це залежить від перебігу самої хвороби в пацієнта, у якій формі хворів, чи потребував кисневої підтримки тощо.
Анна Житкова
