Загинув рік тому: Жашківщина провела в останню путь свого захисника

Жашківська громада провела у засвіти ще одного сина захисника, земляка Ігоря Бражка, життя якого обірвала війна понад рік тому.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Жашківської громади.

Бражко Ігор Володимирович — народився 4 липня 1966 в росії, але ще в дошкільному віці переїхав з батьками в Україну. Проживав у місті Енергодар, де закінчив міську школу №1. Вищу освіту за спеціальністю «інженер» здобував у Одеському судноремонтному інституті. У період навчання відслужив в армії, а після здобуття освіти – почав трудову діяльність на Запорізькій ТЕС. Згодом реалізував себе у підприємницькій діяльності. У 2016 році Ігор Володимирович і його сім’я переїхали та оселилися в Жашкові. Діти дорослішали, чоловік разом з дружиною організували власну справу, якою займалися та планували подальше спокійне сімейне життя. Війна змінила всі плани та пріоритети Ігоря.

Перші дні від 24 лютого 2022 року він провів в рідному Енергодарі, куди навідувався до мами. Згодом вдалося повернутися в Жашків, де він добровільно пішов до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з чітким наміром стати до зброї. На той час Ігор вже був списаним, але пройшов військово-лікарську комісію і чекав своєї черги для проходження служби. Викликали чоловіка у січні 2023 року. Відтоді він увесь час воював на Куп’янському напрямку. Старший солдат Бражко служив на посаді механіка-водія 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону. Був відповідальним військовослужбовцем, надійним побратимом, вірним сином своєї землі. Але на жаль, не дожив до перемоги. 16 березня 2024 рку Ігор загинув на Харківщині під час виконання бойового завдання. Понад рік солдат вважався безвісти зниклим, але кілька днів тому родина отримала офіційну трагічну звістку про підтвердження факту загибелі свого сина, чоловіка, батька та можливість поховати його з належними почестями.

Церемонія прощання з воїном відбулася 2 червня у місті Жашкові.

Проєкт журналістів видання “ВиЧЕрпно” — “Полеглі, але не забуті”:

Запрошуємо до прочитання/перегляду історії наших Героїв та Героїнь, які віддали за Україну, мир і спокій кожного з нас, найдорожче — життя:

• “Паша помер у мене на руках”: історія батька, волонтера, воїна Павла Собка (ФОТО, ВІДЕО)
• “Я народила доброго хлопчика, а він уже сам зробив себе Героєм”: історія військового з Черкас, який трагічно загинув у Оленівці (ФОТО, ВІДЕО)
• “Він вривався в життя, як блискавка”: у памʼять про загиблого Героя Володимира Мукана (ФОТО, ВІДЕО)
• Був сильний духом і тілом: історія черкаського тренера, який загинув на Донеччині (ФОТО, ВІДЕО)
• Він був дуже правильний. І це врятувало не одне життя: історія Михайла Чабаненка — Героя України з Черкас (ФОТО, ВІДЕО)
• “Ми втратили серце нашої родини”: історія військового з Черкащини, який віддав своє життя за порятунок побратимів (ФОТО, ВІДЕО)
• Від чемпіона України з боксу до захисника Батьківщини: історія “Отамана” Олега Прудкого (ФОТО, ВІДЕО)
• Він був вогняною стихією… Вірний і незламний до кінця: пам’яті загиблого воїна з Черкас Володимира Помогайба (ФОТО, ВІДЕО)
• “Він залишиться для мене прикладом, що здаватися не можна”: історія черкаського прикордонника Владислава Бугаєнка (ФОТО, ВІДЕО)
• “Коли його не стало, світ просто зупинився…” Історія музиканта-мультиінструменталіста, який загинув, рятуючи побратимів (ФОТО, ВІДЕО)
• “Макс хотів, щоб Україна була країною можливостей”: памʼяті загиблого громадського діяча Максима Зеленського (ФОТО, ВІДЕО)

Якщо ви хочете, щоб ми написали про вашого Героя, пишіть нам в особисті на нашій сторінці у фейсбуці.